Після цього він оглянув її рану, від запалення вона посиніла і кровоточила. Сергій Андрійович зробив Ганні ще два протизапальних укола. Лікар добре почистив її рану, обробив різними засобами та наклав чисту пов'язку. Ганні було боляче, але вона мужньо терпіла, дозволяючи лікарю робити все що потрібно. -Все, моя хороша,- м'яко сказав Сергій Андрійович,- я вже закінчую. Дівчина тихо сказала,- Дякую вам. Філатов закінчив процедури та сів на край ліжка дівчини. Він узяв її рукуі сказав,- Я все зробив, тепер відпочинь. Ганна тихо відповіла,- Дякую. Лікарю, як ви гадаєте, чому Стас так себе поводить,- запитала вона. -Знаєте, коли мене викрали, мені було страшно, я не знала що буде далі. Я дуже хотіла щоб це закінчилося якомога скоріше. Все було як у страшному сні. Я думала, що тепер, коли все закінчилось, Стас міцно обійме мене і скаже що все добре. Але він поводиться холодно,- з сумом сказала Ганна. -Це я вина,- продовжила говорити вона,- бо придумала собі казку. -Ганночко, не кажи так,- заперечив лікар. Але Ганна його обірвала,- Сергію Андрійовичу, я - інвалід, а він здоровий. Стас мене просто жалів, а тепер зрозумів, між нами нічого не може бути. Він зрозумів, що я стану для нього тягарем,- зробила висновок Ганна.