- Так,- відповіла Ганна. - Я дуже хвилювався за тебе,- ніяково вимовив молодий чоловік. -Дякую, Стасе,- сказала дівчина. -За що ти мені дякуєш?- здивувався Стас,- тебе, нажаль, врятував не я, а Сергій Андрійович,- наголосив він. Філатов подивився на хлопця не розуміючи його поведінку, а потім сказав - Станіслав, зроби, будь-ласка, дівчині знеболювальний укол та оброби її рану. Ганночко, ти ж не проти?- запитав Філатов. Ганна подивилась на Полянського і відповіла,- Я не проти. Допоможеш мені?- запитала Ганна. -Вибач,- відповів Полянський,- я не можу, в мене зараз операція,-вигадав молодий лікар, а потім розвернувся та пішов, а Ганна дивилася йому в слід. Дівчині стало так боляче, що вона не витримала та заплакала. Сергій Андрійович нахилився та сказав,- Ганночко, мила, заспокойся, не плач - літній чоловік міцно ії обійняв, а вона обхопила його обома руками та гірко заплакала. - Я з ним поговорю,- пообіцяв Філатов,- все ,- потішав дівчину лікар. -Я відвезу тебе до палати,- м'яко сказав Сергій Андрійович. В палаті він обережно переклав Ганну у ліжко. Потім Філатов надів перчатки, розкрив ампулу Медокалму, набрав рідину у шприць і зробив Ганні укол .