-А на разі, Євген, ми маємо те, що завдяки тобі мені вдалося вийти з цієї жахливої ситуації,- сказав Філатов. -Не перебільшуй, Сергію, ти теж багато робиш. Я зроблю все, щоб винні у наїзді на дівчину понесли належне покарання,- запевнив Зарецький. Але посадити людину такого рівня як Юрчишин, буде нелегко,- зазначив юрист.- Але не неможливо,- продовжив говорити Евген,- у кожного є свої слабкі місця, якою б впливовою не була людина, кожен має слабкі боки, і в нього є,- впевнено сказав адвокат,- моє завдання знайти їх. - Я з тобою згоден,- відповів головний лікар. -Добре, Сергію,- сказав Зарецький,- я поїду працювати. Чоловік потиснув Філатову руку та вийшов з кабінету. А Філатов зайшов до Ганни. Дівчина спокійно лежала. Побачивши лікаря вона радісно сказала,- Сергію Андрійовичу, рада вас бачити, я чекала на вас. - На взаєм, Ганночко, відповів Філатов,- як ти? -Дякую, набагато краще, - відповіла дівчина. Чоловік підійшов до ліжка Ганни, оглянув дівчину, зробив її перев'язку.- Рана загоюється,- радісно сказав лікар,- моя хороша твій стан покращився, тому я переводжу тебе до палати. Чоловік обережно переклав Ганну на каталку, вивіз її з реанімації до коридору, та повільно завіз каталку до ВІП палати. Це була простора кімната, на стіні висів телевізор, кондиціонер, в центрі стояло велике ортопедичне ліжко. Сергій Андрійович обережно переклав Ганну з каталки на ліжко. -Дякую вам,- м'яко, з повагою сказала дівчина. - Ось, моя хороша, деякий час ти побудеш тут. -Дякую вам, лікарю,- щиро відповіла Ганна. -Будь-ласка, Ганночко. - Мені, якщо чесно, дуже хочеться додому,- зізналась вона,- якщо ви дозволите мені так називати ваш дім,- сором'язливо сказала вона. -Ганночко, мила, звісно, тепер це і твій дім!- наголосив Філатов. -Через декілька днів я заберу тебе додому. -Дякую вам,- дивлячись лікарю в очі відповіла дівчина. -Ну добре, відпочинь, а я піду . Сергій Андрійович вже збирався вийти як раптом його зупинила дівчина. - Заждіть,адвокат, того, хто мене збив продовжує звинувачувати , вас в побитті. Що тепер буде,- спитала дівчина. - Все добре, Ганночко,- відповів Філатов,- мені вдалося все залагодити. А Юрчишин отримає належне покарання,- запевнив лікар,- будь-ласка не хвилюйся,- заспокоїв Ганну Сергій Андрійович,- тобі зараз про твоє здоров'я думати треба,- наголосив лікар. -Ти мені віриш?- запитав Сергій Андрійович. -Так лікарю , звісно вірю!- емоційно відповіла Ганна. -Тоді ні про що не турбуйся,- м'яко сказав лікар. -За дві години я зайду до тебе,- сказав він. -Дякую, чекатиму на вас. Лікар вийшов від Ганни та пішов в свій кабінет працювати. Він не помітив як промайнуло 4 години. Лікар вирішив дізнатися як там Ганна. Він вийшов з кабінету, аж раптом чоловік почув голос медсестри,- Сергію Андрійовичу, не знаю як вам сказати,- схвильовано мовила вона. - Світлано, щось сталося?- відчуваючи щось погане запитав Філатов. - Розумієте, я тільки на хвилину вийшла,- виправдовувалася Світлана. Сергій Андрійович схвильовано сказав,- Я повторюю питання: що сталося ? -Ганни ні де немає. - Тобто?! Що значить не має?- обурився чоловік.- Я шукала всюди! Я не знаю де вона. -опустивши очі сказала Світлана. Сергій Андрійович побіг до палати Ганни , її насправді там не було. - Ви в своєму розумі?!- розлютився Сергій Андрійович,- Ганна паралізована, вона сама піти не могла! Тож, де дівчина?= запитав Філатов. -Як ви могли її залишити саму? Де вона?- крикнув головний лікар. Він обійшов усю лікарю, але Ганни не було ні де. Атмосфера дедалі розпалювалась. Філатов був дуже розлючений, він останній раз так хвилювався в той день, коли померли його дружина та донька. Чоловік дуже злякався . Про зникнення дізнався Стас. Він зайшов до кабінету головного лікаря та важко дихаючи запитав,- Сергію Андрійовичу, що з Ганною? Де вона? - Я не знаю. Вона зникала,- ледве стримуючи емоціїї відповів Філатов. Як це могло сталося спитав Поляньскій, я не знаю я відповів головний лікар.- Я нещодавно з нею говорив,- пояснив чоловік,- потім пішов до кабінету працювати. 4 години мене не було поруч з нею. Я саме йшов до Ганни і тут почув сполохану медсестру. Вона сказала, що дівчини немає, що вона зникала. Я прибіг до палати, Ганни не було. Я шукав її всюди. Мені навіть на думку не спадає, де вона може бути?