Розділ 53

-Лікувати людей  та рятувати їх  - моя робота та обов'язок, з посмішкою відповів Філатов. -Врятувати  мені життя, лікувати та піклуватись про мене вас спонукає значно більше ніж обов'язок,- серйозно сказала Ганна. -Ти маєш рацію,- сказав Сергій Андрійович,- ти набагато більше для мене означаєш - ти моє життя,- з почуттям відповів  Філатов. -Дякую, лікарю, сказала  дівчина подивившись чоловікові прямо в очі.  Їхній розмові завадив телефонний дзвінок. Філатов вибачився  та відповів,-  Так, слухаю. -Сергію Андрійовичу,  це адвокат пана Юрчишина.  -Знову ви?- сказав лікар. -Так, це саме я,- зухвало сказав Фелікстов. -Що вам потрібно?- спитав Сергій Андрійович,- я все вам сказав,- твердо наголосив лікар. -Мене абсолютно не хвилює що ви мені  казали,-відповів адвокат,- мені  потрібно поговорити з Ганною,- наполягав він. -Ні!Цього не буде!- заперечив літній лікар,- Я сказав ні!- голосно крикнув Сергій Андрійович та відключився.  -Лікарю, що сталося?- спитала Ганна. -Я не встиг тобі розповісти,- сказав Філатов і продовжив говорити, -  Юрчишина заарештували. Його сину висунули звинувачення.Їхній  адвокат  рветься до тебе, щоб поговорити з тобою,- сказав Сергій Андрійович. - Я приблизно знаю як він буде говорити з тобою. Тиснути!- продовжив лікар. -Нехай прийде,- відповіла дівчина,-  Все буде добре,- запевнила вона,- тим паче, що ви будете поруч. Тепер я не одна, в мене є ви та Стас. З вами я нікого не боюсь,- твердо сказала Ганна. -Ти впевнена?-   спитав Сергій Андрійович. -Так,- відповіла Ганна. -Ну добре, хай цей адвокат поговорить з тобою та нарешті заспокоїться,-погодився лікар. -Мені все одно доведеться неодноразово згадувати події того дня,-сказала дівчина,- без хвилювання мені не обійтися,-  зробила висновок Ганна,- але я впевнена, з вашою допомогою я впораюсь.- Так, звісно, моя хороша,- відповів Філатов.- Я і  Стас ми поруч. Ми не дамо тебе образити,- пообіцяв Сергій Андрійович. В реанімацію зайшла медсестра та сказала,- Пробачте, Сергію Андрійовичу, там прийшов чоловік. Сказав що адвокат і просить дозволу поговорити з Ганною,- пояснила Світлана,- пропустити  його?-спитала вона. -Так, відповів Філатов,- нехай заходить. Фелікстов увійшов до реанімації та сказав,- Пане Філатов, Ганно, вітаю. Можна я поговорю з дівчиною на одинці?- спитав Альберт Робертович у Ганни, але лікар заперечив. - Говорить, я залишуся,- твердо сказав він. -Пане Філатов, може ви не будете вирішувати  за потерпілих,- єхидно запитав  адвокат. -Пане Фелікстов, піднявши тон сказав лікар,- в цій лікарні керую я, тому я сам вирішую залишитися з пацієнткою чи піти,- твердо сказав Сергій Андрійович.  Ганна спостерігала за тим як Філатов захищав її та сказала адвокату,- Сергій Андрійович залишиться поруч зі мною. Мені в будь-який  момент може стати зле,- пояснила дівчина.- Про що ви хочете зі мною поговорити? Фелікстов здався та сказав,- Добре, як вам буде завгодно,- з наіграною чутливістю сказав адвокат. Сергій Андрійович стояв поруч з ліжком дівчини, та презирливо дивився на Альберта. -Ганно, почав говорити адвокат,- Ви  заявили в поліцію на мого клієнта, начебто  він на великій швидкості збив вас на дорозі. -Так,- спокійно відповіла дівчина. -Але два роки назад справу було закрито.Слідчим було з'ясовано, що ви переходили дорогу в забороненому місці,- наголосив  адвокат. -Неправда! Я  переходила  дорогу на пішоході,- заперечила дівчина. -Крім того, - продовжив говорити юрист,- У справі були результати аналізу вашої крові, там сказано, що ви приймали алкоголь. -Ні, це не правда!- ємоційно сказала Ганна,- Я взагалі не п'ю!-наголосила вона. -Я думаю, що ви брешете,- заявив Фелікстов. Ви очорняете мого підзахисного, щоб здерти з нього якомога більше грошей,- продовжив тиснути юрист,- Ну зізнайтесь, Ганно! Легких грошей захотілося?- зухвало сказав Фелікстов. -Ні, ні, -  тихо заперечила дівчина. Сергій Андрійович спостерігав за  натиском на Ганну. Його терпець увірвався, він сказав,- Так, все, досить !Негайно йдіть звідси! Але Альберт продовжував говорити,- Ви вирішили очорнити ім'я та репутацію пана Юрчишина і тому його вимовляєте! -Як ви  можете таке говорити?!-  в істериці  крикнула Ганна,- Я через вашого клієнта стала інвалідом! Безпомічною, слабкою,ні на що не здатною! Я паралізована!- повторила ці слова як страшний вирок. -Ви навіть уявити собі не можете, що я пережила!- також  емоційно, зі сльозами мовила Ганна. -Я бачу, що вам абсолютно все одно. Ви зробите все, щоб захистити свого клієнта.  Невже у  вас немає ні краплі людяності?- подивившись на адвоката спитала Ганна . -Не треба чепати моє сумління,-відповів юрист,- в мене воно чисте на відміну від вас,- заявив Фелікстов.- Пішов геть!- голосно сказав Сергій Андрійович. Але адвокат продовжив саркастично говорити,- Ви ще пошкодуєте, що дозволили говорити зі мною в такому тоні.  Дівчина звернулася  до адвоката тихо сказав,- Прошу вас, йдіть, мені погано. -Не треба симулювати ,-з сарказмом заявив Фелікстов. Від цих слів Сергій Андрійович вибухнув  та вдарив чоловіка по обличчю. -Я це просто так не залишу! Вам це буде дорого коштувати!- крикнув адвокат. Його обличчя  горіло, він тримав руку на місці удару. Чоловік поспішно вийшов.  Філатов  подивився на дівчину, вона сильно плакала.Він стояв поруч з ліжком. -Моя хороша, все позаду,- тихо заспокоював її лікар.- За що він так зі мною?- плачучи повторювала молода дівчина. - Є люди, в яких немає нічого святого,- відповів Філатов.- Все, дівчинко, тихо заспокойся, бо тобі може стати гірше,- втішав дівчину Сергій Андрійович. - Ви гадаєте, що може бути ще гірше ніж зараз?- спитала дівчина. -Пробачте, будь-ласка.  -Не вибачайся, Ганночко, все добре. - Дякую, що захищали мене,- сказала Ганна.- Мені варто було бути стриманішим,- визнав Сергій Андрійович,-  Він відверто  знущався з тебе, тому я не витримав та втратив над собою контроль,- сказав Філатов. - Я зустрічав у своєму житті різних людей,  але такого огидного вперше,-  визнав лікар. -Тепер він завдасть нам  багато неприємностей. Але, що буде то буде. Я нічого не боюся,  тільки за теб,  Ганночко. Але я зможу тебе захистити,- сказав Сергій Андрійович. -Я вам вірю,- відповіла дівчина . Тим часом Стас був дома на обіді,  тому,  коли адвокат вчинив цей галас, в лікарні про це Полянському відомо не було. Молодий лікар у доброму  гуморі під'їхав до входу кліники та  відразу зайшов до  Ганни. Стас одразу помітив, що Сергій Андрійович та Ганна схвильовані, тому запитав,- Щось сталося?- Стасе, ти мені зараз так потрібен! Я так рада, що ти тут!- з почуттям сказала вона.  Полянський сів на край ліжка та взяв руку Ганни,- Люба, я поряд. Він лагідно гладив її по обличчю, а вона плакала. -Професоре,- звернувся молодий лікар до Сергія Андрійовича,- що  тут відбулося, пока мене не було,- спитав Поляньский. -Винуватця,  який  збив  Ганну, взяли під варту. Сюди приходив його адвокат,- пояснив літній лікар. - Цей захисник той ще негідник!- сказав Філатов,-він кричав та тиснув на Ганну, стверджував, що вона бреше, зводить наклеп на Юрчишина,-продовжив розповідати Сергій Андрійович. -Жах!- сказав Стас,-  жалко, що мене тут не було! Я б поставив цього юриста на місце!- обурився Полянський.