Розділ 48

-Сергій Андрійович став для мене дуже близькою людиною,- сказала Ганна,- я ніколи не зможу віддячити йому за все те, що він для мене зробив,- продовжила говорити дівчина. -Ганно, послухайте, я дуже хвилююся за вас,- емоційно сказав Станіслав.- Я хочу бути поруч  та захищати вас,- продовжив чоловік,-ви мені  дуже.. Молодий лікар запнувся,- я хочу сказати  тобто... Чоловік  від хвилювання не міг  підібрати слів,- з самого початку нашої зустрічі,- продовжив він. Сердце  молодого хлопця калатало, він ніколи так сильно не хвилювався, у нього на серці була буря емоцій, які він відчував до Ганни, але йому було важко підібрати потрібні слова .  Йому  в житті  ніколи ніхто  так сильно не подобався як ця дівчина. - Коли ми вперше познайомилися,- продовжив говорити Полянський,- з цього самого дня я  не знаю  що зі мною відбувається. Ані спати, ані їсти,я не можу У мене  немає апетиту, я втратив спокій, моє життя начебто перевернулось до гори дригом. Всі слова чоловік говорив емоційно, він важко дихав.- Ви мені дуже,-  молодий чоловік зробив паузу.- Станіславе,  сказала Ганна намагаючись його перебити, але Полянський сказав,-
Будь ласка, дайте мені договорити.   Вона продовжила слухати молодого хлопця. -Ви мені дуже подобаєтесь,- нарешті видушив з себе ці слова чоловік. Ганна подивилась на молодого лікаря і відповіла,- Станіславе,  я дякую вам за все, але,- обличчя  дівчини побліднішало, вона продовжила говорити,- Я не можу відповісти вам взаємністю, я дуже втомилась, вибачте .  Полянський хотів заперечити, але Ганна сказала,-  Я хочу побути на самотті,  Станіслав знову подивився на неї,-  Ви дійсно хочете щоб я пішов? -Так будь ласка,- відповіла дівчина. Полянський ще раз кинув погляд на неї,- Добре, як забажаєте, холодно промовив Стас і після цих слів чоловік вийшов. А дівчина гірко заплакала . Вона відчувала сильний душевний біль начебто її ще раз поранили тільки не в живіт, а в душу. Біль був настільки сильним, що Ганні було важко дихати, здавалося, у неї невистачало повітря. Насправді їй дуже подобався Станіслав, але вона не хотіла бути для нього тягарем, адже він здоровий, міцний, гарний хлопець. Навіщо йому дівчина інвалід? Саме так думала Ганна. Філатов прокинувся о десятій годині. У нього дуже боліла голова. Він підвівся, випив таблетку аспірину та каву, привів себе до ладу,  одягнув синій костюм, білу сорочку, чорне драпове пальто та вийшов  з дому. Після вчорашнього прийому алкоголю Філатов вирішив не сідати за кермо, крім того, машина лікаря залишилась біля ресторану.  Сергій Андрійович викликав таксі. Коли таксі під'їхало, він сів в машину, привітався з таксистом і сказав,- В клініку "Надія", будь ласка. Водій  таксі швидко привіз Філатова до лікарні, чоловік заплатив, подякував водію, потім попрямував  до входу у клініку і  відразу пішов у свій кабінет.