Розділ 43

— Це зухвалість — намагатися вбити вас обох просто біля поліцейського відділку! — обурено сказав Полянський, його голос тремтів від злості. — Цей "бензиновий король" взагалі  утратив страх!

Сергій Андрійович лише важко зітхнув, не відповідаючи відразу обміркував  те, що сталося.

— Так, — відповів Філатов  після паузи, зберігаючи спокій.

— Що будемо робити? — запитав Полянскій з хвилюванням.

Сергій Андрійович промовчав.

— Поки що не знаю, — відповів він — Зараз, сам розумієш, Ганну, у такому стані , не можна  перевозити. 

— Стас кивнув  але якщо цей Юрчишин  спробує закінчити начате 

— Ти правий, — погодився Філатов, дивлячись на молодого лікаря. —  Зараз наша головна мета — захистити її.  згоден?

Стас раптом зрозумів що сьогодні ледь не втратив Гану на завжди,та мае сильні почуття до дівчини 

— Сергій Андрійович не хвилюйтеся, — сказав він. -  Рішуче. — Я  зроблю щоб захстити Гану. -Вона дуже дорога мені - зізнався молодий лікар.

— Дякую, Стасе, — відповів Філатов, дивлячись йому в очі. — Зараз я можу довіряти тільки тобі. Ми по черзі будемо чергувати та охороняти дівчину.

— Домовились— відповів Стас, намагаючись  не показувати хвилювання.

Сергій Андрійович важко зітхнув після чого сказав Стас
— Пішли до реанімації. Ганну зараз залишати одну не можна.
— Так, професоре, ходімо, — погодився Полянський.
Чоловіки вийшли з кабінету та рушили коридорами до реанімаційного блоку. Зайшовши туди, вони підійшли до ліжка, де лежала молода дівчина.