Розділ 42

Атмосфера в операційній була напруженою, схожою на атмосферу з книги відомого автора Тадеуша Дайнеги "Знахар". Сергій Андрійович так само, як професор Фільчур, герой роману, боровся за життя дівчини. Всі його дії були дуже обережними та впевненими. Його колеги співпрацювати з нейрохірургом. Вони були командою і від їхньої згуртованої праці залежала успішність операції. -Дякую, колеги,- закінчивши сказав Сергій Андрійович. -Нехай Ганна на ніч залишиться у реанімації. -Усе залежить від її організму,- додав лікар. -Добре, лікарю,- сказала медсестра. -Сергію Андрійовичу,- звернувся до лікаря Полянській. -Стасе, не зараз,- коротко відповів Філатов, виходячи з операційної. Він швидко зайшов в кабінет і зачинив двері на ключ. Чоловік присів на шкіряний білий диван, закрив лице руками. Усе, що сталося з дівчиною дуже вплинуло на лікаря, він отримав емоційний стрес. Але він зрозумів це саме зараз. До цього він діяв ніби в стані афекту. Лікар дістав зі шафи коньяк, налив у келих та тільки-но хотів випити як йому завадив Полянській.- Сергію Андрійовичу, будь-ласка, відчиніть двері!- голосно сказав молодий лікар за дверима. -Стасе, облиш мене. -Прошу, відчинить,- наполягав Понянській. Літній чоловік поставив келих з алкоголем на стіл і пішов відчиняти двері. Станіслав увійшов та з хвилюванням в голосі запитав,- пане Філатов, чому ви закрилися тут? У вас все добре? -Все прекрасно,-з сарказмом відповів Сергій Андрійович,- сьогодні Ганну ледве не вбили. В мене також стріляли. Все добре,Стасе,- з тим же сарказмом продовжив говорити Філатов. Полянській вислухавши запитав,- Хто стріляв в дівчину і в вас я не можу сказати напевно, але я думаю, це справа рук Юрчишина. -Постріл пролунав після того, як Ганна написала на нього заяву. Ми якраз виходили з поліцейського відділку,- пояснив Філатов.