Розділ 34

— Ганночко, зараз це дуже небезпечно. Я не хочу, щоб з тобою щось сталося, — м'яко, але наполегливо сказав Філатов.

— А я не хочу, щоб щось сталося з вами! — заперечила дівчина, з тривогою вдивляючись у його очі.

— Я прожив своє життя, а твоє — ще попереду, — відповів Сергій Андрійович, намагаючись залишатися спокійним.

— Прошу вас, — Ганна опустила голову. — Давайте просто зробимо те, що він каже. Може, тоді нас залишать у спокої...

— Ні, моя хороша, — його голос став твердим. — Назад дороги немає. Цей молодик і його впливовий батько мають відповісти перед судом.

Філатов обережно взяв Ганну за руку.

— Він скалічив твоє здоров’я. І його син далі їздить містом п’яний. Ти розумієш, скільки ще може бути жертв?

Ганна зробила паузу потім відповіла.

— Ви маєте раці — але спроба покарати їх може коштувати нам життя.

— Не хвилюйся, моя хороша, — сказав лікар, ніжно погладжуючи її долоню. — Я зроблю все, щоб вони опинилися за ґратами. Але ти повинна поїхати. Коли все минеться, ти повернешся додому.

— Я не можу, — наполягла Гана— Вибачте, але я залишуся разом з вами. Напишу заяву і дам свідчення в суді.

Філатов глибоко зітхнув, розуміючи, що вмовляння не допоможуть.

— Добре. Бачу, сперечатися марно.

Він встав і підійшов до вікна. За ним — темрява. Всередині — тривожні передчуття.

— Зараз я від’їду у справі, — сказав чоловік. — Я викличу медсестру, щоб вона була з тобою.

— Не треба, лікарю, — заперечила Ганна. — Я можу залишитися сама. Їдьте, куди потрібно.

Філатов обернувся до неї.

— Впевнена?

— Так.

— Гаразд. Охорона в домі, тож ти в безпеці. Я ненадовго.

Лікар ще раз  подивився на Ганну після вийшов з кімнати.

На виході з дому його зустрів Юрій, начальник охорони.

— Сергію Андрійовичу, куди їдемо?

— Ви — нікуди. Я поїду сам, — впевнено відповів лікар.

— Це не дозволено, — одразу заперечив Юрій.

Філатов підвищив голос.

— Ви не почули? — його голос став жорстким. — Це наказ.

Охоронець зітхнув, але не відступав:

— Сергію Андрійовичу, я відповідаю за вашу безпеку. Ми не можемо залишити вас одного, це суперечить контракту.

Лікар зупинився перед ним, його погляд був крижаним.

— Ви залишаєтесь тут. Ганна важливіша.

Юрій бачив, що сперечатися марно.

— Слухаюсь. Філатов вийшов з дому сів в машину  та поїхав.