Розділ 33

Після того, як лікар надав допомогу охоронцям, він повернувся до Ганни.

Дівчина відразу подивилася на нього з тривогою -запитала.

— Сергію Андрійовичу, що сталося?

Філатов вагався. Він не хотів хвилювати її ще більше.

— Нічого, Ганночко, все добре, — м’яко відповів він.

Але Ганна йому не повірила.

— Я відчуваю, що щось трапилося. Будь ласка, скажіть мені правду!

— Моя хороша, справді, все добре, — повторив лікар.

Дівчина уважно вдивлялася в його обличчя.

— Якщо ви не хочете говорити,  не кажіть— тихо сказала вона.

Філатов провів рукою по волоссю, опустився на край ліжка й узяв її холодну долоню в свою.

— Послухай, мила, не хвилюйся, усе налагодиться. Просто довірся мені. А зараз тобі потрібен спокій. Жодних переживань. Я думаю, тобі варто на деякий час поїхати.

— Поїхати? — перепитала Ганна, вдивляючись йому у вічі.

— Так. Я замовлю квитки, ти рушиш до Німеччини.

 Хочеш?

Дівчина злякано стиснула пальці.

— Отже, все настільки погано, якщо ви пропонуєте мені виїхати за кордон… 

— Я поговорю з медсестрою з лікарні й попрошу її поїхати разом із тобою, — сказав лікар.

Дівчина змінилась в обличчі.

— А ви? Ви не поїдете зі мною?

Філатов опустив очі.

— Ні. Поки що ні.

— Чому?

— Я маю вирішити проблему з тим п’яним водієм і його  батьком який винний  в тому, що з тобою сталося. Коли все налагодиться, я одразу приїду заберу  тебе, додому  — пообіцяв він.

На у дивчини з'явилися сльози.

— Сергію Андрійовичу… я вам повністю довіряю і зроблю все, що ви скажете. Але… благаю вас: будь ласка, я не хочу їхати, можна я залишусь? — запитала Ганна, дивлячись чоловікові в очі.

— Я без вас не зможу… Будь ласка, дозвольте мені залишитися -попросила дівчина.