Розділ 26

Сергій Андрійович узяв візитку й уважно розглянув маленький папірець. На ньому було написано:

Охоронне агентство "Паладін. Захист у будь-який час"

Нижче вказано номер телефону.

Філатов не вагався — одразу набрав номер і домовився про зустріч. Потім він зателефонував у свою лікарню та попросив, щоб медсестра  побула Ганою поки його не буде.

За дві години до будинку приїхала молода  — медсестра Поліна.

Філатов зустрів її на порозі:

— Поліно, дякую, що змогла приїхати так швидко.

— Сергію Андрійовичу, як тільки звільнилася — одразу сюди, — відповіла дівчина, заходячи до будинку.

Лікар провів її в кімнату Ганни.

— Ганочко, мила, я ненадовго від’їду, а з тобою залишається  Поліна, — сказав він лагідно.

— Добре, — відповіла дівчина, легенько кивнувши головою.

Переконавшись, що Ганна в надійних руках, Філатов разом із адвокатом вирушив до охоронного агентства.

Агентство "Паладін"

Будівля агентства виявилася двоповерховою, із великою вивіскою, що кидалась у вічі. Усередині панувала ділова атмосфера: стильний мінімалістичний інтер’єр, строгий порядок, на стінах — монітори з камерами спостереження.

На рецепції чоловіків зустріла молода дівчина в діловому костюмі. Її бейдж свідчив: "Вікторія".

— Чим можу допомогти? — привітно запитала вона, піднімаючи погляд від монітора.

— Доброго дня, Вікторіє, — відповів Сергій — Нам потрібно поговорити з директором вашого агентства. Це можливо?

Адвокат стояв поруч, уважно спостерігаючи за діалогом 

— Так, звісно, — кивнула Вікторія і вказала рукою на кабінет ліворуч. — Він вас чекає.

Філатов і Зарецький обмінялися поглядами, постукали в двері й почули зсередини:

— Так, прошу, заходьте!

За столом у просторому кабінеті сидів літній чоловік у бездоганному зеленому костюмі. Його впевнений погляд і спокійна, але владна постава Нагодувала військового 

— Доброго дня, — ввічливо привітався лікар.

— Добрий день, — відповів директор, кивнувши головою. — Прошу, сідайте.

Чоловіки зайняли місця навпроти нього.

— Слухаю вас, — промовив чоловік, уважно дивлячись на гостей.

— Мені потрібна охорона, — прямо сказав Філатов. — Я хочу укласти договір із вашим агентством.

Директор трохи нахилив голову, уважно вивчаючи лікаря поглядом.

—Особиста охорона цілодобове спостереження чи, можливо, комплексний захист. Наголосив Сергій Андрійович.

Філатов перевів погляд на Зарецького, той ледь помітно кивнув, даючи зрозуміти, що зараз головне — розповісти всю ситуацію чесно.

— Йдеться про захист молодої дівчини, — пояснив Сергій Андрійович. — Вона стала жертвою злочину, і тепер їй загрожує небезпека. Я хочу, щоб біля неї постійно був хтось, хто зможе її захистити.

Директор  уважно слухав після чого відповів:

— Розумію. Нам потрібні деталі: хто може становити загрозу, які ризики ми маємо врахувати, і чи є офіційні заяви до поліції?

— Загроза цілком реальна, — втрутився Євген Вікторович. — Багатий бізнесмен, впливовий і безпринципний. Він не зупиняється ні перед чим, щоб приховати свої злочини.

Директор кивнув.

— Якщо ви звернулися до нас, значить, ситуація дійсно серйозна. Добре, давайте обговоримо деталі.

Він потягнувся до телефону:

— Я викличу нашого головного  головного спеціаліста, він оцінить рівень загрози та підбере необхідних співробітників.

Філатов відчув, що вони зробили правильний вибір.