Розділ 18

Наступного дня Філатов прокинувся о шостій  годині ранку. Він відчував, що йому сильно хотілось випити. Він не пив алкоголь вже чотири місяці. Після смерті свої сім'ї чоловік почав зловживати. Спочатку це було трохи, потім більше, а потім ще більше. В якийсь момент Сергій Андрійович зрозумів, що потрібно зупинитися, що це не вихід, тому й вирішив більше не вживати алкоголь. Але в цей ранок бажання випити було дуже сильним, таким, що лікар пішов на кухню, відкрив холодильник та дістав звідти пляшку горілки. Чоловік вже налив собі та хотів випити, але голос Ганни, який лунав з кімнати завадив йому.- Сергій Андрійович,- покликала дівчина. Філатов відставив горілку та пішов у кімнату дівчини. Зайшовши до неї чоловік сказав,- Ганночко, слухаю тебе. Дівчина важко дихала.- Вибачте, лікарю, але мені дуже погано, біль в хребті занадто сильний,- визнала Ганна. -Я навіть терпіти не можу. Можете зробите мені знеболювальне,- попросила дівчина . -Так, звісно, відповів Сергій Андрійович. Він взяв ампулу з ліками, вскрив її, потім набрав рідину в шприц та вколов її препарат. -Потерпи, зараз буде краще. -Дякую, відповіла Ганна. -Це я тобі дякую, дівчинко,- відповів Сергій Андрійович,- якби не ти, я зараз би знову напився. Я багато разів намагався повернутися до роботи.. Одного разу моя спроба знову оперувати ледве не обернулась для пацієнта смертю,- честно визнав Філатов. -Знаєш, Ганночко, я досі дуже боюся підходити до операційного столу. Дівчина вислухавши відповіла,- Сергій Андрійович, ви пережили дуже сильний стрес. В тому, що вам важко повернутися до звичайного для вас життя, немає нічого дивного,- запевнила Ганна. -Але, лікарю, ви можете врятувати ще багато життів, зробити багато операцій,- продовжила говорити дівчина,- я знаю що ви зможете допомогти мен.і Ми знайомі лише пару днів, а ви вже зробили так, що мені стало набагато легше. Ви подарували мені надію на те, що моє життя може змінитися на краще. У Сергія Андрійовича на очах з'явилися сльози, він подивився дівчини в очі і сказав,- дякую, Ганночко, що віриш в мене. - Так, відповіла Ганна,- я вірю в вас і вірю вам,- впевнено сказала дівчина. -Добре, сказав Філатов,- зараз я приготую тобі сніданок. -Дякую, сказала дівчина з посмішкою. Сергій Андрійович пішов на кухню, дістав з холодильника яйця, молоко, свіжий помідор. Розбив два яйця в тарілку, добавив молоко, розмішав, зробив омлет та вилив у сковорідку з розігрітим маслом. Коли омлет був готовий, чоловік виклав його на тарілку та приніс сніданок дівчині.  -Ганночко, мила, ось і сніданок,- сказав Філатов .- Дуже смачно пахне! Сергій Андрійович допоміг дівчині поїсти. Коли вона все з'їла, чоловік сказав,- Ти молодець, я бачу у тебе з'являється апетит. Це дуже добрий знак,- з посмішкою сказав Філатов. -Так, відповіла Ганна,- це ви так добре на мене впливаєте. Ви сказали, я повинна буду робити фізичні вправи. - Так, відповів Сергій Андрійович,- але не сьогодні. У тебе був напад сильного болю, тому відкладемо твою реабілітацію на завтра,- пояснив лікар. -Добре, як скажете. Лікарю, ми можемо знову поїхати на прогулянку до саду? -Так, звісно, відповів Філатов. Чоловік допоміг дівчині вдягнутися та  пересісти в інваліний візок, а потім вивіз Ганну до саду. Погода на вулиці була тепла, світило сонце. Сергій Андрійович котив иналідний візок дівчини по саду, а вона насолоджувалась гарними трояндами, яких там було багато. Ганна посміхалася, її обличчя виглядало щасливим.