Після того, як Сергій Андрійович відвіз Ганну додому, в квартиру, де вони жили з дідусем, чоловік сказав,
-Ганночко, чим я ще можу тобі допомогти? Дівчина подивилася на Сергія Андрійовича зпустошенним поглядом, а потім відповіла,
- Нічим.
Ганна була дуже пригнічена.
-Послухай дівчинко,- сказав Сергій Андрійович
-Ти думаешь, якщо я зараз піду, тобі стане краще? Ти дійсно хочешь залишитися одна?-запитав Філатов -Ні, будь ласка, не йдіть,- жалібно відповіла Ганна, -Пробачте мені, я наговорила вам багато зайвого, я не повинна була вам все це казати, залиштесь, будь ласка, зі мною, я дійсно не зможу бути одна. Мені справді дуже погано, я не знаю що буде далі, як мені жити.? У мене на душі кепсько, -визнала Ганна.
Сергій Андрійович вислухавши дівчину підійшов до неї близько, присів, щоб бути на одному рівні з дівчиною, узяв її руку і сказав,
- Я розумію твій стан, моя хороша, справді, і я ніколи тебе не залишу, буду тобі допомагати та підтримувати,- пообіцяв Сергій Андрійович. Дівчина подивилася на чоловіка і стисла руку Філатова.
- Пробачте мені, я більше ніколи не буду так поводитися, дякую вам за все.
Сказавши це вона сильно за плакала.
-Поплач, тобі стане краще, моя хороша. Коли вона заспокоилаїсь,тихо сказала,
- Можна вас попросити? - Звісно.
- Можете допомогти мені лягти на ліжко, якщо чесно, я дуже втомилась,-визнала Ганна.
-Так, так!
Сказавши це Філатов взяв її на руки та обережно поклав Ганну на ліжко.