Пролог

Невеликий зал білого кольору. По середині, в кінці знаходиться підвищення, на якому стоїть довгий стіл із чотирма стільцями, а на ньому в такій же кількості, мікрофони, пляшечки з водою і склянки.

В очікуванні, розмістившись перед, назвемо це все таки сценою, готують свої диктофони, блокноти та ручки журналісти.

І ось нарешті з’являються вони: Генрі Тейлор, Річард Вілл, Макс Уайт і Гарді Рейнольдс – славнозвісні New.

Навколо лунають оплески, а чоловіки, розсаджуючись кожен за своєю табличкою, махають «привіт» з широчезними посмішками.

- Привіт, усім! – говорить Генрі. – Отже, якщо ніхто не проти, думаю, можемо розпочинати пре-сконференцію. – Чекаємо Ваші питання.

У залі вистроївся ліс рук.

- Ем… Будь ласка, Ви. – Гарді показав на одну з журналісток. – Ага, так Ви.

Дівчина піднялася, привіталася і, представивши свій журнал, промовила:

- Новий альбом. Ви назвали його «Love’s stories». Чому така назва? Хто подав ідею?

- Ем… Напевно багатьом здається це досить банально. Але… Любов – це те, що нас надихає, робить щасливими, дарує крила, хоч інколи і обрізає їх, розчаровує, засмучує, заставляє змінюватися. – він перевів погляд за куліси. – Почалося все з того, що я закохався. – Генрі широко посміхнувся, дивлячись на мене. – Я шалено закохався, і всі свої почуття висвітлив у піснях. Згодом показав їх хлопцям...

- Так, послухавши їх ми дуже надихнулися. – промовив Макс. – Згодом, я вирішив показати свої напрацювання, в яких оспівував свої почуття, та свою історію. А за тим і Гарді з Річардом приєдналися до нашої естафети. – засміявся Уайт. – Ну, і як же інакше назвати альбом із піснями в яких оспівані історії кохання, як не «Love’s stories»?

- Назва сама прийшла. Навіть не пам’ятаю хто перший її запропонував. – сказав Гарді. – Ми якось відразу одностайно зупинилися на цьому, та й усе.

- Я теж не пам’ятаю… - промовив Річард.

Дівчина подякувала за відповідь і повернулася на своє місце.

За тим пролунали інші декілька питань пов’язаних тоді ще з музикою.

- Ми чули деякі уривки пісень, і вони прекрасні. – захоплено говорив хлопець років двадцяти п’яти. – А коли ж все таки очікувати виходу повного альбому? На скільки мені відомо, поки що ця інформація ніде не зазначалася.

- Так. Конкретної дати не має, тому що ми досі ще працюємо над альбомом. – говорив Річ. – Ми зробили декілька пробних записів, які Ви вже, думаю, чули. Про те, ось вже за кілька днів, відправляємося у наш будинок-студію, куди буде приїжджати й наша команда, для роботи над «Love’s stories». І як тільки всі записи будуть готові, ми відразу ж пустимо у світ весь матеріал. – чоловік посміхнувся. – Повірте, ми не менше ніж Ви чекаємо цього.

Далі у кожного запитали про їх сольні проекти.

Макс розповів, що випустив кілька пісень, брав участь у деяких телешоу, але загалом весь його час присвячений сім’ї.

Гарді випустив сольний альбом, і зробив невеличкий тур, представивши його.

Генрі, повідомив, що планує скоро випустити новий альбом присвячений його почуттям.

- Можливо, вам здається, що це занадто, що я перегинаю палку, так сильно занурюючись у стосунки з дружиною, але… Ми, люди, які пов’язані з творчістю, все що переживаємо і відчуваємо втілюємо у музиці, віршах, картинах, скульптурі, тобто залежно від сфери звичайно ж. Тож не дивно, що все моє внутрішнє виливається таким чином. – розповідав він. – А ще, я просто дуже її люблю, тож мені ніколи не набридне говорити, співати, думати про неї, а отже – терпіть. – засміявся співак.

Річард.

Чоловік розповів, що став суддею на одному з пісенних телешоу. Сольних проектів, поки що, Вілл не планував:

- Вважайте, що я взяв паузу. – сказав він.

А після понеслося…

- Річарде, а як щодо Ваших пісень у альбомі? Ви недавно розвелися з дружиною, тож чи розказали Ви про це в своїх піснях? Чи можливо, у Вашому житті вже є хтось інший, кого до кого ви оспівали? – запитав один із журналістів.

- З приводу моїх історій… - хитро та загадково посміхнувся Вілл. – Все дізнаєтеся з виходом альбому.

Наступні питання стосувалися особистого життя Уайта й Рейнольдса.

У Макса кілька місяців назад народилася донька – про це і запитали у нього.

А Гарді почали тероризувати питаннями щодо чуток про те, що він ніби то страждає на алкоголізм.

Це була повна брехня, яку пустили по інтернету, бо хтось, десь сфотографував як чоловік випивав у барі зі своїм знайомим. Але ж звичайно з цього зробили велику брехливу сенсацію.

У відповідь на ці питання він просто посміявся:

- Дякую цим людям. Якби не вони, моє життя було б дуже сумним і не веселим. А так, кожен день дізнаюся про себе щось цікаве.

Поступово черга дійшла і до Тейлора. Ніби лишили його на десерт.

- Генрі, а як щодо Ваших з дружиною стосунків? Все таки між Вами не маленька різниця у віці. Чи не проявилося це якось за рік вашого подружнього життя? І чи правда, що у альбомі будуть представлені пісні, текст яких написала місіс Мар’яна? – запитала жінка.