КЛІЄНТ
Ок, Віка трохи закине вам трешачку.
Я продовжу поки за Тьому.
Короче по плану була друга операція в Молдові. Покращень не було. Лікарі не давали шансів що врятують ногу і шо Тьома взагалі житиме. Юра всюди був з ним, тримав мене в курсі, був ниточкою яка нас поєднувала в той час.
22 листопада я не забуду ніколи в житті. День, який перевернув все моє життя з ніг на голову і змінив все на світі. Відправна точка драми, трешу і всього, що з цим пов'язано. День, коли я забула як дихати і єдине чого я хотіла це опинитися поряд з ним... Пʼятниця, після якої я почала втрачати всіх, хто був близьким в тій чи іншій мірі..