Пройшов рік, а Віка досі здає на права.
Шось має лишатися стабільним.
ТАРОЛОГ
Ти дивно себе поводила. Сказала, подивись на картах, на одного знайомого, чи житеме. Мені відразу здалося щось не так. Я спитала, чи то Юра? Ти сказала ні.
Я робила розклад і записувала голосове і ти якраз написала, що він в лікарні. Я навіть не закінчила розклад. Я памʼятаю, що змогла вийти з кімнати, коли в мене просто потемніло в очах. Ти сказала він
помирає.
Влад вже знав про Юру. Я знала, що якщо я поїду до нього в лікарню, він мене просто прибʼє. Але він повертався через тиждень з 0 і я знала, що якщо не поїду зараз, то не поїду ніколи. Тому на наступний день
я поїхала. Він мав жахливий вигляд. Був весь в бинтах, в палаті стояв жахливий запах. Його мама мене обіймала, просила з ним побути. Я сиділа біля його ліжка і тримала його за руку, коли прийшла його
колишня дружина Наташка. Це було наче німе кіно. Я дивлюсь на неї, вона на мене. І всі на нас. Вона знала про мене, але ми не бачились раніше отак, зовсім близько. Я тоді просто вирішила піти, хоча він просив лишитись. Юру врятували, було декілька зупинок серця, але його врятували. Через тиждень приїхав Влад і ми перестали спілкуватися. Він мав бути вдома весь жовтень, але його викликали назад через
16 днів. З Юрою спілкування у нас не ладилось.