Поява мого любого Т.

КЛІЄНТ 

Тьома зʼявився в моєму житті наприкінці серпня. Просто написав. Без грому, без фанфар, просто кілька слів, які потім змінять усе.

Пізніше він зізнається — я ніяк не виходила з його голови з тієї самої миті, як почув про мене. Тоді ще у квітні, коли Юра розповів йому... а він, як виявилось,
не раз намагався дістати мій номер. Писав Віке, натякав через Юру. А я не знала. І, чесно кажучи, не звернула б уваги - він же жонатий, а я заміжня. Але, видно, доля знала краще.

Він сказав, що хоче просто поспілкуватися. Без намірів, без зайвого. Прості повідомлення, інколи - випадкові жарти, обмін думками. Але з кожним словом він проникав глибше. У шкіру, у кров, у серце, туди де я колись обіцяла собі - ніколи більше.

Він був... мій. З першого "привіт", з першої усмішки між рядками. Його повідомлення стали моїм ранковим світлом і вечірнім спокоєм. І вже за тиждень я ловила себе на думці: де він, чому мовчить, чому я сумую, ніби знала його все життя.

Одного разу я "випадково" надіслала йому фото. Наче переплутала чати. Ну так, "переплутала". Там я, просто вдома, нічого особливого, але серце билося, наче вперше.
— Помиляйся так частіше, — відповів він.
— Ти прекрасна.

І я розтанула.
В казках це зветься чарами. Але тут не було магії — тільки він і його здатність бачити мене. Відчувати. Знати, що сказати, як підтримати, коли обійняти словом.

— Що робиш? — спитав якось ввечері.

— Вʼяжу, - відповіла я, відправивши фото: мої ноги, нитки, єдиноріжка.
— Покажи мені ніжки, - написав він.
— Єдиноріжки? Навіщо тобі ніжки єдиноріжки? — сміялась тоді я.

Але з того моменту кожна єдиноріжка, яку я в'яжу, несе його тепло. Бо це був наш перший справжній сміх, наш перший маленький "внутрішній світ".

Ми говорили про книги, про любов, про мене, про нього, про наше життя. І він хапав кожну деталь, жадібно, з ніжністю, з цікавістю людини, яка нарешті знайшла те, чого все життя шукала. А я просто захоплювалась ним. 
— Ти мій пазлик, - сказав він.
І я, не зізнаючись собі ще тоді, вже знала:
так, я його. І він мій.

З цього все почалось.
І досі триває.