Повернись живим
Сила любові
Любов не гримить, як артилерія,
не рве небо на шматки.
Вона тиха — як пульс під пальцями,
коли ти тримаєш руку пораненого
і не відпускаєш, хоч би як боліло.
Вона не б’є кулею,
але пробиває найтовстішу броню —
ту, що зсередини, з кісток і спогадів.
Коли ти вже не віриш, що встанеш,
вона просто сідає поруч
і шепоче: «Я тут. Я нікуди не піду».
Любов — це коли ти пишеш «живий?»
о третій ночі, а відповідь приходить
через тиждень, через місяць,
але приходить.
І ти плачеш не від горя — від того,
що ще є кому відповідати.
Вона не рятує від вибухів.
Але рятує від тиші після них.
Коли світ завмирає,
а в тобі раптом оживає голос:
«Я тебе чекаю.
Не посміхайся так сумно.
Я тебе чекаю саме такого —
з тріщинами, з втомою, з усім».
Любов — це не казка про вічність.
Це вибір щодня вставати
і йти далі, бо хтось десь
тримає твоє ім’я,
як останній оберіг.
Вона сильніша за смерть,
бо смерть забирає раз,
а любов повертає тисячу разів —
у кожному «привіт»,
у кожному «я тут»,
у кожному ранку,
коли ти все ще дихаєш,
а значить — все ще можеш любити.
І поки є хоч одна людина,
яка дивиться в темряву й шепоче твоє ім’я,
любов перемагає.
Не голосно.
Не з фанфарами.
Просто перемагає.
Тихо.
Впевнено.
Назавжди.
Тому тримаймося за неї,
бо вона — єдина сила,
яка не стріляє,
але ніколи не здається.
Відредаговано: 08.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
