Минув тиждень з цього світлого, радісного дня , визволення дракона вiд пекельних мук. Змiй випровадив останнього воза з речами Настусеньки. Все вигріб, до останньої заколочки, блискітки , стрічечки в волосся. Щоб вже точно не вернулася. З ціею ж цiлью, окропив дорогу, як i весь замок , священною водою.
Тут правда незручна ситуація вийшла. Коли Змiй , приземлився у дворi , в людськiй подобi зайшов у святилище, місцевий пiп ледь раніше часу в iнший свiт не відправився.
А коли дракон ,порядно , вiчливо , з повагою запитався "Добропорядний святий отче. Відлийте менi, будь ласка, води освяченої" Місцевий священник взагалі дахом поїхав. На четвереньки впав. На людей гавка, кусатися кидається. Бiга тепер по селам, завиває.
Але все це було в минулому. Тепер Змiй навчений життям. Ніяких принцес. Готівка, ювелірка, на крайняк нерухомість. Зараз же , вiн лежав в себе в ліжку , перетравлюючи ситну вечерю - нiжне, соковите, молочненське телятко, разом з коровою. Друга страва була вже стареньке, жорстка , місцями взагалі тверда. Але ж не розлучати мамцю з дитинчам.
Уже погримуючи вiд ситого шлунку, дракон почув:
- ВИХОДЬ НА ЧЕСНИЙ БIЙ, НЕЧЕСТИВЕ ТИ СТВОРІННЯ!!!
- Кому це так жити набридло?
Підійшовши до вікна , побачив благородного пана. Визволителя свого. Весь осунувся , руки тремтять , голова на правий бiк нервово сіпається.
- Розійшлася дівка . Мене до такого стану , через місяць довела.
- ВИХОДЬ...
- Та чую, чую. Не глухий. Чого ти розкричався?
Вершник звалив зв'язану принцесу з коня.
- Забери її назад. Сил моїх більше не має.
- Вибачайте благородний пане. Але принцеса поверненню та обмiну не пiдляга.
- Ах ти так. - вершник зістрибнув з коня - Тоді виходь, битися будемо.
Дракон виліз. Прийняв подобу триголового, вогнедишного монстра, сунув на панича. Злякавшись , вiн спочатку відступив, але порівнявшись зі скинутою принцесою сказав:
- Е нi, я з тобою більше жити не буду. Краще вже смерть.
Вийнявши меч , пішов на Змія.
- СТІЙ !!! - сказав лускатий - В мене є ідея конструктивніша.
Наступного ранку , Змiй встав раненько i пiшов на кухню. Діставши з бочки нижній шматочок маринованого м'яса вiн його понюхав. Лишившись задоволеним, поклав на тарілку.
Взяв з верхньої шухляди мед в баночці. Намастивши шматок часником , притрусивши трохи спеціями вiн нанизав його на шампур. Подихом розпаливши полум'я , почекав поки завчасно покладені дрова прогорять, i вугликах почав смажити. Коли м'ясо було приготовано, зняв з шампурів на тарілку ,пішов в їдальню, прихопивши з собою мед .
В їдальні , взяв ще пляшечку вина. Відкрив , налив та сів за стіл. Поливши м'ясо медом , вiдрiзав шматочок i відправив в рот. Вiдрiзав другий . Підняв на рівень очей , i голови Настусi, прибитою до стіни.
- А знаєш Настуся . Твої кавунчики, та з медом ще, соковиті. Просто в ротi тануть.
Відправив новий шматок до рота . Запивши вином, вiдiрвав погляд вiд колишньої принцеси, i продовжив трапезу.
****
Ну ось така історія вийшла )))) Пишіть про свої враження в коментарях. Цікаво хто , що думає)))))