Розділ 10

От кого я зовсім не очікувала побачити в розпліднику при Академії, повній обдарованих адептів, то це снігових тасгарів. Ці рідкісні, магічно виведені тварюки звісно піддаються дресируванню, але далеко не кожна людина з таким складним завданням впорається. Моторошні, небезпечні і при цьому дуже дорогі та цінні звірі. Цінні як ідеальні пильні сторожі, що дуже чутливо реагують на будь-яку активну магію.

А тут раптом цілий розплідник при факультеті магічного природознавства. От взагалі не очікувала.

Дорогою до місця нашого відпрацювання хлопці встигли розповісти мені, що вночі територія Академії охороняється саме тасгарами, випущеними з вольєрів, а ще − що ми влипли з цим покаранням добряче. Втім про це я вже й так здогадалася. Дещо про цих звірят знаю, хоч наживо бачити їх ніколи раніше не доводилося.

Завідувач розплідника, міцно збитий й осадкуватий бородатий гірник мерт Саєгер, нашому приходу трохи здивувався – декан, виявляється, його ще не попередив – але губитися не став, швидко розподіливши між нашою четвіркою завдання та вольєри.

– Вони вдень смирні та доволі сонні. Окрім сук із цуценятами, – пояснював більше для мене, ніж для інших, мерт Саєгер, ведучи нас довгим проходом, по обидва боки від якого за металевою магічно-укріпленою сіткою бродили величезні смертоносні білі звірі. − Біля крайніх трьох вольєрів будьте особливо обережні. А от до того окремого краще зовсім не лізьте. Там самка тільки ощенилася, тому зла, що страшне. І нагадую, адепти – жодної магії.

Загалом, магістр Сінн точно знається на покараннях для своїх адептів. Це треба ще додуматися − змусити бойових магів драїти і прибирати вольєри без застосування магії та ще й під пильними поглядами полум’яно червоних звіриних очей, що йдуть комплектом до гнучких жилястих тіл, гострих, як леза, кігтів на потужних лапах, довгих ікл, і найстрашніше, шпичастих хвостів з отруйними жалами на кінцях. Милі тварючки. Дуже милі. Вночі таке зустрінеш – заїкою довічною можна стати. А вдень, перебуваючи в одній клітці з такою милотою, починаєш по-новому оцінювати свої здібності до самоконтролю.

З тваринами я завжди чудово ладнала. Нічого поганого, чи огидного в тому, щоб власноруч їх доглядати, не бачу. Тож і покарання це не сприйняла чимось страшним. Ну, подумаєш, тасгари. Не тайрали ж.

Щоправда, доводилося дуже ретельно стежити за собою, щоб не використовувати навіть найпростіші та найзвичніші побутові заклинання. А в усьому іншому мені сподобалося, незважаючи на втому. Я навіть наважилася обережно погладити морду одного з самців, судячи з усього, тутешнього ватажка, який підійшов, щоб мене обнюхати.

− Ти гарний хлопчик, еге ж? − посміхнулася я грізному звіру, дозволяючи йому з пирханням вткнутися синювато-чорним носом мені в долоню під ошелешеними поглядами Морта, Дуана і Ганта.

І чого це вони? Самі від страху теж наче не тремтять. Щоправда, і гладити цих жахастиків не рвуться.

Мерт Саєгер спантеличено почухав потилицю, спостерігаючи за мною, але нічого не сказав, повідомивши, що на сьогодні ми вільні. А завтра він нас чекає до вечірньої годівлі.

Боги, невже цей нескінченний день добігає кінця?!

До гуртожитку ми повернулися вже, коли стемніло. Попрощавшись на сходах з хлопцями, я повернула на свій поверх, байдуже привіталася з парочкою дівчат, що зустрілися на моєму шляху і нарешті закрилася у себе в кімнаті.

О, блаженство! Нарешті одна!

І тут би мені лягти спати – останні дні видалися надто вже насиченими, і ноги вже просто не тримають, і голова майже не думає. Та варто мені зняти куртку, як я згадую про заховані у внутрішній кишені посібник від декана та брошуру з правилами Академії від ректора.

Доводиться йти у ванну кмнату, ополіскуватися холодною водою для бадьорості, а потім, перевдягнувшись в просту сорочку й мʼякі штани для зручності, сідати за навчання. Дехто погрожував завтра перевірку мені влаштувати. А я краще покусаю його, ніж дам привід засумніватися у моїй здатності тут вчитися.

Прочитавши спершу методичку, я в якийсь момент так і засинаю, вткнувшись носом у правила.

А вранці, прокинувшись від скимного болю в шиї, знаходжу поряд на столі пергамент із розкладом. Особисто моїм. Написаним особисто деканом. І знову мої охоронки видаються не потривоженими. Вікна та двері надійно зачинені. 

Потрібно з’ясувати, яка просторова магія доступна в Академії та як впливають захисні заклинання на еспритів. Не подобається мені ідея спати, не відчуваючи себе повністю захищеною.

Позіхнувши, беруся вивчати послання магістра. Ого. Тут би дихати встигати. А ще відпрацювання в розпліднику. І якби ж то в мене були тільки загальні для курсу заняття. Куди там. Не з моїм щастям.

Майже щодня я тепер матиму індивідуальні заняття з моїм особистим наставником. А коли не з ним, то з якимсь магістром Кеганом.

І наприкінці всього цього в очі впадає приписка.

«Для кращої продуктивності спати рекомендую у ліжку!»

Що? Звідки він?.. Сінн був тут?! У мене в кімнаті? Та ну ні! Маяня. Навіщо йому?

Але приписка доволі красномовна. Не може ж він лише завдяки нашому зв'язку визначити, коли, як і де я сплю! Чи може? І як це все розуміти? Що я під тотальним контролем? Що мені від нього нічого не приховати? Особливо особисте життя? Ар-р-р-р, убила б.

Чи треба говорити, що на сніданок я вирушаю зла, як самка тайрала, якою мене вчора обізвали. Цього разу приходжу одночасно з більшістю адептів і біля роздаткового столу мені навіть доводиться зайняти чергу. При цьому я старанно не дивлюся у бік викладацьких столів, бо ще на вході помітила там краєм ока широкоплечу постать свого тиранистого наставника. Не впевнена, що зможу достатньо добре приховати роздратування, що клекоче в мені.

− Доброго ранку, Тайро, − чую позаду знайомий голос.

Озирнувшись, натикаюсь на задумливий погляд Онори, що зайняла чергу одразу за мною.

Щоправда, впізнаю її далеко не відразу. Замість складної, хоч і трішки розпатланої коси, яка була в неї вчора, сьогодні на голові у дівчини красується коротка, майже чоловіча стрижка, яка їй, на диво, гарно личить, додаючи загальному образу відтінку норовливості й суворого характеру. Пасма волосся, що падають на обличчя, красиво підкреслюють витончені вилиці і серйозний проникливий погляд.