3.9

Столиця Дінайї вже світилася вогнями, але свято закінчилося. Зал Чотирьох Королів майже спустів. Королева Дорина командувала нарядно одягненими дінами, з яких сходу не зрозумієш, хто помічниця, а хто принцеса.
— Жардино, будь ласка, прибери ці фужери, — сказала стомлено Дорина, і принцеса Арджайзи помахом руки відправила їх в політ на тацю, потім вслід полетіли склянки. Підкоряючись помахам руки Нашель, із стін сповзали квіткові гірлянди, зникали пульсари. Король Дінайї стояв в центрі залу, як на кораблі, що хитався, широко розставивши криві ноги і схиливши набік голову. Лише коли Ларден заговорив, відмер. Був трохи п'яний.
— Різарт посадив Іервілу під домашній арешт. У неї в медальйоні з ізокаменю виявили чорний кристал. Поліціянти добре спрацювали, швидко. І чого їй бракувало, га? 
"Любові", — подумала Лада.
— Тільки не вдалося встановити, хто і чому виламав двері, — продовжував Ідгарн. — А ви де були?
— Зараз все розкажу і навіть покажу. — Ларден кивнув на вихід з залу. — Клич Різарта на раду. 
Розмовляли в затишній вітальні, схожій на ту, в якій відпочивали перед представленням Лади. Біля букета з навдивовижу великих і яскравих квітів без запаху виділяла аромат апельсинова шкірка, яку ніхто не спромігся прибрати, на тарілочці тануло недоїдене тістечко з червоним кремовим слідом від з'їденої квітки.
Різарт з втомленим обличчям розвалився в кріслі подібно Жехарду, але погляд з-під напівопущених вій був цілком жвавий. Ідгарн сів коло столу, підперши підборіддя, Лада потонула в м'якому кріслі. Дейра — на дивані. Лінс, звичайно ж, вибрав місце біля Дейри, хоч і на пристойній відстані. Говорив Ларден, який ходив по кімнаті. Розповів про те, що в залі Чотирьох Королів готувалася пастка, сказав, хто вибив двері. Потім зробив пас і показав сферу запису. Всі побачили, що відбувалося над полем в зменшеній об'ємній проєкції. Хмільні королі здивовано дивилися, як одна відьмочка на мітлі у бальній сукні, що задерлася на коліна, захоплює кегретів в сферу, а інша, в ще пишнішій спідниці, кидає в величезний пульсар і з яскравим спалахом спалює, залишаючи лише чорний димок.
— Що? — відповіла Дейра на приголомшений погляд широко розплющених очей Різарта. — А не треба було дочку залишати саму в лісі!
— Ну, не зовсім саму... — поправив її татко, перевів запитальний погляд на Ладу.
— Стан душі такий був, — трохи похмуро пояснила Лада, знизавши плечима. І, користуючись моментом, загрозливо усміхнулася Вічному Королю.
Він підійняв брови і часто закліпав. Ларден кашлянув, сховав усмішку і продовжив розповідати. Про те, що аура Лади, переселенки з технічного світу, підказала, де шукати зниклих лінсів, і що їх уже знайшли.
З тим, що Ладі і Сгірелю потрібно допомогти повернути лісовий народ і зробити це слід якнайскоріше, ніхто не сперечався.
На питання, як це зробити, відповідав Сгірель. Сказав, що потрібний міжсвітовий портал, допомога магів в створенні міток перенесення, магічний резерв і повна конфіденційність.
Потім говорила Лада. Саме зараз вона відчула в собі магію Лардена: спокійну впевненість, холодну раціональність. Її голос звучав рівно, мова жодного разу не збилася. Розповіла про недавній напад на дім Дейри, про спалені саджанці Дуба Адора, також згадала про появу кегретів в поселенні донків, про експерименти з дзеркалом.
Дейра підтвердила, що був позитивний ефект і додала:
— Слід також врахувати властивості ізокаменю. Якщо в нім ховали чорний кристал, то, можливо, він зміцнить щити. Коли тварюки з'являться, треба буде вміти захиститися. Магія тут не допоможе.
Королі переглянулися.
Різарт відкинувся на спинку крісла:
— Це гарна думка. Ми подумаємо, що ще можна зробити. І виставимо дозорців на межі Буйного.
— Кегретів викликали. Тут готувалася не просто дріб'язкова капость з чорним кришталем, а смертельна пастка. Наполегливо рекомендую перевірити спогади підозрюваних. Навіть дванадцятирічної давності. — Ларден виразно подивився на Різарта, який незвично спохмурнів, потім на невдоволеного Ідгарна. Як-не-як одному Іервіла дружина, іншому — сестра.
Різарт мовчки кивнув. Ідгарн пообіцяв звернутися по допомогу до надійних менталів.
Ларден сказав, що проти кегретів є ще один засіб.
— Який же? — запитав помітно протверезілий король ДінайЇ.
— Вогонь справжніх драконів зі світу Світлих Туманів. Я вирушаю туди. Справи вже передав старшому радникові і Зорані.
Різарт зашарудів цукеркою:
— Крутий варіант.
Ідгарн почухав маківку:
— Краще скоріше повернути лінсів — світ Світлих Туманів може не відпустити.
— Мене відпустить, — похмуро всміхнувся Ларден. — У когось є що ще сказати?
Усі промовчали.