3.4

Жехард в цей загін не входив. Його голос почула зі сцени. Зал наповнився вітальними вигуками — видно, як співака, його вже знали й любили. Неймовірно сильний красивий голос полився в потоці бадьорої життєствердної музики. Танцювали всі, навіть літні діни, навіть діти, що розносили фрукти.
Крізь натовп до Лади пробрався і зупинився, танцюючи поруч, Равд, за ним Кеф, який щосили підспівував.
— Гарне свято! — сказав Равд, коли музика стала тихішою і повільнішою. — Ми тільки що прилетіли на Бусику, Жех прислав запрошення.
Зі сцени полилася нова пісня. Лада закрила очі: легка хрипота Жехарда нагадувала ювелірні завитки почорнілого срібла, за яким виблискував гладкий яскраво-червоний атлас чистісіньких голосних. Чомусь саме так сприймався його голос; він зачаровував, п'янив, обволікав з усіх боків, як невагомі обійми, полонив.

Я ждав одну тебе, 
шукав одну тебе,
твій ніжний погляд вів
в дощі 
і снігопади

Равд запросив на танець, Лада заколихалася в повільному морі гостей, що танцювали. Жехард знайшов її очима:

Крізь сотні перепон
я йшов у твій полон
скажи лиш "так" —
залишуся назавжди!

Пульсари перетворилися на червоні троянди, вони то збільшувалися і розпускалися, то перетворювалися на зірки і танули, розсипаючись іскрами.
Музика, слова, погляд проникали в душу неймовірно красивим потоком, наповнюючи, як посудину, чистим романтичним настроєм. Світ Коло здавався прекрасним.
Але в якийсь момент Лада озирнулася і помітила, що на Жехарда дивляться майже всі дівчата, за винятком красунь сестер.
Подумала раптом, що вона всього лише одна з усіх. Ще одна закохана до колекції таких же, пронизана наскрізь дивовижною красою голосу, нанизана на його дзвінку струну серцем, що тріпотіло від захоплення.
Коли пісня скінчилася, захотілося, щоб Жехард підійшов, промовив їй хоч декілька слів, закоркував ними щастя, яким була заповнена по вінця. Щоб не витекло, якщо світ під ногами гойднеться. Тому що він гойднеться. Щось станеться. 
Стало тривожно, кольнуло передчуттям близьких неприємностей.
Лада знайшла очима Жехарда:
"Підійди до мене зараз" — послала подумки заклик.
Він не підійшов.
Народ світу Коло знову танцював, пульсари виблискували; у залі то там, то там появлявся бузковий туман. Лада пробралася до свого столика, наповнила келих гранатовим соком. Дейра сіла поруч.
— Дейро, що за бузок витає в повітрі?
Відьма зітхнула:
— Що ж, рано чи пізно ти все одно дізнаєшся. Це любовна магія арджазійців. Коли вона діє, в'ється бузковий туман. Чим сильніша магія, тим він прозоріший. При цьому чується аромат жасмину.
Світ гойднувся.
Коли Жехард зізнавався їй в коханні — теж з'являвся бузковий колір, теж пахло жасмином.
Лада застигла. Вона все зрозуміла.
"Як встояти перед чистокровним красенем арджазійцем"? — шепотіла Руз.
"...тим паче, що ти ... арджазієць"! — вигукував Кеф.
"Я, на відміну від декотрих, не застосовую силу проти жінок: ні фізичну, ні магічну.." — казав Ларден. Усі вони натякали на те, що Жехард...
— І як довго триває результат впливу арджазійської магії? — Лада надпила з келиха знову, але відставила: кисло, терпко.
— Місяць, а якщо арджазієць королівського роду, то три.
— І що потім?
— Нічого, якщо була пущена в дію магія, при розлученні ніхто не відчуває ні болю, ні жалю. І діти не народжуються.
Лада згадала, як Жехард заспокоював, кажучи, що запобігає вагітності якимсь таємничим магічним способом.
— Тут всі знають про магію арджазійців, хто не бажає добровільно потрапити під чари кохання, створює щит. Досить найпростішого, щоб уберегтися. До речі, ти зробила?
"Боже мій, і чому мені раніше ніхто про це не сказав"?!
— А якщо... дівчина вже під впливом туману, інший арджазієць хіба може вплинути?
— Ні. Але Різарт може. Він найнебезпечніший, мій татко. Не уявляєш, скільки у мене братів і сестер. І від його любові, коли захоче, таки народжуються діти. Вічний Король ніяк не заспокоїться. Якщо підійде, роби матовий захист. Матовий! Не надумай віддзеркалити, як у випадку з Жехардом.
"О-о! Всі все знають! Всі! Все! Окрім мене самої! Навіть ілюзорний Ллірель... О-о-о... Як же я так попала"?!
Дейра, що захмеліла злегка, зрозуміла, що не те сказала, зиркнула співчутливо.
— А магія арджазійки як проявляється? — Лада подивилася на принцесу Жардину, чорноволосу сестру Жехарда, яка мило фліртувала зі смуглявими дінайцями.
— Запах троянд і рожевий відтінок серпанку. Жіночу магію зазвичай блокують тим же ароматом, додаючи до складу парфумів і саджаючи навкруги квіти.
"Так от чому вона терпіти не може троянди"!
— А в чоловічі додають аромат жасмину?
— Ага, якраз.
— Несправедливо, — Лада дивувалася, що так спокійно вела розмову — занадто хотілося втекти світ за очі.
— Не те слово. Вічний король відрізняється не справедливістю, а розсудливістю і привабливістю. Чоловіки повинні зберігати ясність розуму, щоб приймати розумні рішення, що робиться для тих же жінок, які оточуються подарунками і, — Дейра знизала плечима, розвела руками, — ...трояндами! Дівчатам необов'язково здобувати освіту, навіть принцесам вважається досить уміти читати, писати і вишивати квіточки. У розкішній Арджайзі досі існує ринство...
Відьмочка наче завелася і затихла лише тоді, коли помітила, що Лада слухає, але не чує. Глузливо-зневажлива посмішечка, з якою говорила про арджазійців, розтала. — Жехард не згоден з політикою Вічного Короля і деякими законами Арджайзи, тому погодився, коли його додали в чергу на трон...
"Навіть так"! — ще раз здивувалася Лада.
— ...і він з самого початку знав про властивості дзеркальної аури, знав, що ти можеш відбивати заклинання. Жехард ризикував: ти могла взагалі не потрапити під його чари, а він — шалено закохатися. Ще арджазійська магія може проявитися мимоволі, коли почуття істинні з обох сторін, як сталося у мене й Керсана. Хай там як, зараз Жехард щиро тебе кохає.
— Зараз... А що буде потім?
Лада вже по-новому дивилася на бенкет у Залі Чотирьох Королів. Нудотно.
Дейра пішла до Вічних Тіток.
Лада обвела поглядом зал і швидко створила сферу: до неї прямував Різарт. Тільки згадали! Перевірила матовість, зміцнила захист. Запаху жасмину не відчула, але ледве помітний бузковий туман навколо нього розрізнила.
— Королево Ліну!
"От як мене можна називати! Звучить так незнайомо і красиво".
— Ладо, ви чудові. Я думаю про вас з першої зустрічі. — Різарт сів на вільний стілець, направив на Ладу безтурботну зелень очей.
″Який же він молодий! На вигляд ще молодший за Жехарда! Легковажні батьки часто народжують серйозних розсудливих дітей".
— Дякую, ваша величносте.
— Звертайтеся до мене просто Різарт і на ти.
— Як скажеш, Різарте.
Бузковий туман ледве помітний — король магічно значно сильніший за сина. Тому й виглядає, як молодший брат. Лада розглядала Різарта, порівнюючи з Жехардом. Красивий, але не той. Хотілося бачити вольовіше підборіддя, впаліші щоки, сильніші руки, зморшки коло очей... Вона взагалі зараз дуже потребує інших очей, таких же, але з непередаваним виразом любові. Стоп. Якої любові?!