Розділ 28

  Ще тоді на кухні, коли телефонували Владові, то він домовився про зустріч як і радив Роман. Мета полягала у тому, щоб з’ясувати хто все ж таки стоїть за цим всім. Хлопці то розуміли, що на зустріч не прийде ватажок, а прийдуть його підлеглі. Але це вже щось. Це вже зачіпка. Влад зупинився за містом, від’їхавши трохи далі від траси, бо саме тут йому призначили зустріч. Рекетири хотіли, щоб їхня зустріч пройшла непоміченою. Та це навряд чи в них вийде, бо Роман на своїй машині зупинився на відстані  і через бінокль мав наміри спостерігати за ними…

  Влад виліз зі салону автомобіля та перевірив мікрофон, який на нього почепив Роман. Було в планах записати розмову, яка мала відбутися і використати це у майбутньому на суді як доказ. Склавши руки на грудях Влад притулився до позашляховика спиною та почав очікувати. Пройшла всього-на-всього хвилина, коли біля нього зупинилася поліцейська машина з якої виліз Юра.

-Перейдемо відразу до справи та обговоримо деталі,- Юра задоволено став навпроти Влада наказавши своїм людям бути на сторожі та уважно пильнувати навколо.

-Я повністю зосереджений на тобі,- Влад пам’ятав, як Роман наказав йому якомога довше тягнути розмову, щоб побільше випитати, щоб мати змогу зібрати достатньо доказів.- Чого хочеш?

-Ти знаєш, чого ми хочемо,- нахабно відповів Юра.

-Ні, не знаю,- злукавив Влад,- взагалі поняття не маю. Так чого хочете?

-Гаразд, освіжу твою пам’ять. Ти повинен відновити роботу свого казино, але вже під нашим пильним контролем,- Юра задоволено продовжував посміхатися гадаючи, що він зараз має перевагу над цією ситуацією.

-Під чиїм це вашим контролем?- Влад сподівався почути відверту відповідь.

-Для тебе я головний,- Юра сплюнув на землю,- то будеш робити все що я скажу.

-А якщо відмовлюся?- Влад примружив очі.

-Ну, ти ж чудово знаєш, що буде. До речі, як там твоя тітонька? Жива ще?- глузливо запитав Юрій.

-Ти… та я тебе…,- та Влад стримався, щоб не накинутися на Юрія з кулаками,- та я на тебе…

-Що ти на мене? У поліцію заявиш?- Юра продовжував насміхатися.- Так я і є поліція. Чи ти забув хто зараз перед тобою стоїть. У тебе немає ніякого захисту і тобі немає до кого звернутися. Мені то пре-кра-сно відомо, що ти із своїм колишнім дружком прокурором не в ладах. Такого-то друга вигідного втратив…

-Це не твої справи,- відрізав йому Влад.

-Та ти не засмучуйся, бо він тобі навряд би чимось допоміг. Бо якщо він би все-таки наважився, то його б запросто заспокоїли, бо за цим стоять більш впливовіші люди чим він сам. Отож роби, що тобі кажуть, або готуйся до похорон…

-Щоб організувати вдалу роботу казино та вигідну гру потрібні заможні клієнти,- Влад продовжував діяти за складеним раніше планом,- може підкинеш таких.

-По цьому питанню у нас теж є умови. Можливо до тебе прийдуть пограти… Та про це потім будемо говорити. Через пару днів, щоб все було підготовлено. Зрозумів?

-Я правильно зрозумів, що ви мене примушуєте у своєму ресторані організувати незаконне казино для своїх людей,- Влад подумки радів, що все йде за планом, який передбачав заманити шакалів у каптан.

-Можна і так сказати, виділимо для них особливі дні, а інші клієнти будуть в інші дні ходити. Найголовніше, щоб вони там лишали побільше грошей, з яких більшу частину будеш віддавати нам. Ну, на цьому все,- Юра задоволено похлопав у свої долоні давши знак своїм хлопцям сідати до машини,- і щоб без фокусів. І знаєш в чому твоя помилка була?

-В чому?- поцікавився Влад.

-У тому, що ти нелегально відкрив казино і хотів щоб воно було тільки твоїм. Аби ти не був таким жадним і не прагнув щоб все було тільки твоїм, то все було по-іншому. А так доведеться тебе вчити тому, що треба ділитися і думати не тільки про себе. І у таких справах краще мати друзів. І цими друзями тепер будемо ми. До зустрічі,- і Юра сів до салону поліцейської машини і вони поїхали.

  Влад постояв ще з хвилину намагаючись вгамувати бурхливі емоції незадоволення, обурення, а потім теж сів за кермо свого автомобіля. Коли доїхав до того місця де на нього чекав Роман зупинився. Роман в цей час розмовляв по телефону, а коли закінчив звернувся до Влада, який вже стояв поруч та курив. Вдихнувши сигаретний дим Роман закашляв.

-Та викинь ти ту гидоту і так дихати нічим,- буркнув він.

-Тобі у лікарню треба.- Влад викинув недопалок.

-Завтра піду,- Роман зітхнув з полегшенням,- відчуваю, що без лікарської допомоги мені ніяк не обійтися. Але про це потім. А зараз поговоримо про те як нам бути далі.

-Добре, а план-то спрацював. Важливо, щоб ті шакали прийшли на гру…

-А ти не сумнівайся вони прийдуть, не менш важливіше ще потрібно буде камери у приміщенні встановити так, щоб ніхто не помітив. Завдяки цьому побачимо хто полюбляє азарт. Ну, а потім під них і будемо копати. Але це вже справа спеціальних органів, а твоя місія на тому буде закінчена,- Роман поклав телефон до кишені,- настав час навести порядок у місті, очистити його від злочинності.

-Мені мабуть покарання не уникнути незважаючи на те, що я погодився співпрацювати з вами,- Владові не хотілося про це думати, але він мусив.

-Побачимо, обіцяти нічого не можу. В будь-якому випадку покарання тобі доведеться понести, а яке воно буде, це вже буде вирішувати суд. А як же ти хотів, порушив закон і ніякого покарання. Треба було про це думати на передодні відкриття незаконної справи. Аби ти тільки розпочинав би, то я б порадив узаконити казино, придбати ліцензію. А так прийшов кінець твоєму казино, тобі вже ніхто не дозволять цим займатися,- зауважив Роман.

-Я запевняю тебе, що більше у мене не виникне бажання цим і займатися. Та й покарання я готовий понести те на яке заслуговую,- твердо сказав на те Влад.

  Операція спланована Романом пройшла успішно. Керівник обласної прокуратури був згодом заарештований за організовану злочинність, бо саме він стояв на чолі рекетирів. Юрі теж були висунуті звинувачення і він був теж заарештований. Ну, і звичайно депутатка Ірина Степанівна із своїми подільниками теж були заарештовані. На всіх їх чекав суд і справедливе покарання. А на Романа чекало підвищення, його кандидатуру було висунуто на посаду керівника обласної прокуратури. Та Роман про це вже дізнався перебуваючи у лікарні, лежачи на лікарняному ліжку.