Розділ 24

  Дарина не стала більше затягувати з зізнаннями. І все розповіла з самого початку і до кінця нічого не приховуючи.

-Сказати, що я здивований, нічого не сказати,- Роман намагався стримувати свої емоції, щоб не переходити на крик.

-Галина, хороша людина, просто їй дуже потрібні були гроші…

-Це не привід, щоб порушувати закон та ще й тебе втягувати в це. Тому не треба її оправдовувати,- заперечив сестрі Роман.- Дивуюся, що ти ще після цього називаєш її своєю подругою. Та з такими людьми взагалі не варто спілкуватися не те що дружити.

-Рома, я тобі вже говорила, що Галина не хотіла мене нікуди втягувати. Вона тільки попросила мене її замінити і то зверни увагу в законній справі. Галина була тоді впевнена, що депутатка нічого незаконного пропонувати мені не буде. А воно… ця Ірина Степанівна…

-Хотіла і тебе залучити до своїх брудних махінацій. Ти хоч уявляєш, що це б означало? Це кінець твоїй кар’єрі… А так, виходить, що Юрій врятував тебе. Але я переконаний, що він не тебе рятував, а цю Ірину… Гад, я просто так це не залишу. Ніби чесний поліцейський, а сам зв’язався із цими мерзотниками…

-Знаєш, я ще до його дзвінка зрозуміла, щодо чого і вже почала думати як виплутатися із тієї халепи. Хотіла сказати, що документів не вистачає або що… Та це вже неважливо. Зараз треба до кінця з’ясувати як воно насправді було. Це я про Юру, а потім вже висовувати йому звинувачення…

-Не треба його тут захищати,- Роман знову не стримався та підвищив голос,- якщо він твій колишній наречений це не означає, що треба його теж виправдовувати.

-Роман, я його ні в якому випадку не виправдовую. Я просто гадаю, що Ірина Степанівна його коханка і тому він знає про всі її махінації. Так, Юра приховує інформацію про злочинців та їхні злочини, але участі в них я впевнена він не приймає.

-А хіба приховання злочину не є порушення закону? А? Дарино, я тебе прямо не впізнаю. Він поліцейський і він повинен боротися із злочинністю, а не приховувати її. І ти теж не повинна нічого приховувати, незважаючи на погрози.

-Та я й не приховую, як бачиш все тобі розповіла. І готова давати покази, виступити слідком у суді. Я ні в якому випадку не хочу залишатися у стороні  і тим більше приховувати це… Розумієш, мені Галину шкода,- Дарина ще більше зажурилася,- зараз вона чекає на малюка. Вона так мріяла про це і ось коли нарешті це трапилося…

-Необхідно було думати про це коли погоджувалася співпрацювати із злочинцями. Чи вона думала отримає ці брудні гроші і сухою вийде з води? Я займуся цією справою і подивлюся, що можна зробити. Але твоїй подрузі покарання ніяк не уникнути незважаючи на те, що вона вагітна. І кар’єрі її точно кінець. Нотаріусом вона більше не зможе працювати. Вирок можливо пом’якшати, якщо вона дасть чистосердечні зізнання…

-Роман, Галина готова розповісти правду та понести покарання. Розумієш, вона не покарання боїться, а погроз з боку депутатки, боїться втратити дитину,- нагадала Дарина братові.

-Про її безпеку я теж подбаю. Щойно відкриємо провадження на все це її будуть охороняти. Поки йтиме слідство та суд біля неї будуть постійно чергувати люди яким я довіряю і на професіоналізм яких можна покластися. Тебе теж будуть охороняти.

-Мене не треба,- заперечила Дарина.

-Віднині я вирішую як буде. Якщо я сказав, що тебе будуть охороняти, то так і буде.

-Гаразд,- Дарина не стала сперечатися, бо знала, що це буде даремно.

  Наступного дня з самого ранку Влад викликав до свого кабінету Віктора. Він мав намір заявити, що з казино все покінчено.

-Я тебе оце правильно зрозумів?- Віктор був здивований.- Ти, що дійсно хочеш прикрити казино? Таку вигідну справу? Невже злякався? Але все вже в минулому, все нормально. І тим більше, що тепер у нас є свій шпигун, скоріше шпигунка, яка готова нас попереджувати про небезпеку…

-Віктор, ще раз це почую отримаєш по зубах,- стукнув Влад кулаком по столу розгнівавшись на помічника за те, що той згадав про Дарину,- у нас немає ніяких шпигунок. Ти зрозумів це чи ні? Запитую, ти зрозумів?

-А я то думав…

-Ти неправильно думав. Ти краще б знайшов того щура, який завівся у моєму ресторані і який зливає інформацію поліції.

-Я цим займаюся, але поки що результатів немає. Так ти серйозно хочеш казино закрити?- вкотре перепитав Віктор, який  ніяк не міг повірити у рішення Влада.

-Так. Віднині нічого незаконного. Якщо тебе це не влаштовує, то я нікого тут не тримаю,- Влад уважно подивився на Віктора намагаючись зрозуміти його реакцію.

-Я лишаюся, комусь же треба щура впіймати,- Віктор трохи вгамувався,- хоч казино і шкода… Вибач… може нам магазин відкрити або нічний клуб. Щоб розширитися якось…

-Нам? У тебе що на це є гроші?- усміхнувся Влад.

-Я хотів сказати тобі,- Віктор винувато опустив очі,- але все-таки колись я хотів би бути твоїм партнером, а не помічником.

-Ну, якщо матимеш таку можливість, то я буду зовсім не проти, щоб ти став моїм партнером,- Влад говорив правду,- а тепер йди працюй.

  Щойно Віктор вийшов з кабінету Влад віддався спогадам про Дарину, про час проведений з нею. Це неймовірне відчуття щастя, подумав він про себе. Вона підштовхнула його до правильного рішення, заради неї він більше не буде тримати ніякого казино і не стане більше порушувати закон. І не тільки заради Дарини, а ще й заради своєї доньки і тітки. Він повинен про всіх них дбати і оберігати їх. А не гратися з законом, нехтувати безпекою і не тільки своєю, а й насамперед безпекою своєї сім’ї, як він це робив до тепер. Вперше в житті почав шкодувати, що відкрив те казино. Не треба було та помилка була вже зроблена. Цю помилку неможливо виправити, але головне не повторювати. І він не буде.

  Вже ввечері повертаючись додому в гарному настрої Владу зателефонував незнайомий номер. І він увімкнув телефон на гучний зв’язок продовжуючи їхати.

 -Я чув ти казино закриваєш,- сказав чоловічий голос.