Повернення додому

Розділ 18

-Не розумію про що ти,- Юра вдав здивування.- Дано про що ти?

-Годі прикидатися,- підвищила голос Дарина та потім згадала, що вона знаходиться у кафе і тому продовжила вже тихіше.- Звідки ти знаєш Ірину Степанівну?

-А хто така Ірина Степанівна?- Юра намагався виглядати спокійно.

-Депутатка міської ради... Коли я підійшла до будівлі державної установи, то ти… напевне, виходив якраз від неї. А коли чекав на мене у машині здогадався, що я пішла на зустріч саме з нею. Ти то знав, що саме повинно було відбуватися на тій зустрічі і тому зателефонував депутатці. Але точно не для того, щоб мене врятувати від тих злочинців, а щоб врятувати цю Ірину Степанівну від мене,- Дарина не стала приховувати свої здогадки і вирішила бути прямолінійною,- на той час депутатка ще не знала, що в мене є брат, який очолює посаду прокурора, і що я їм не підхожу для їхніх справ.

-Для яких справ? Я не розумію про кого ти говориш, яку депутатку маєш на увазі. В чому ти мене звинувачуєш? Невже у тому, що я, слідчий, буду мати щось спільне з злочинцями,- та насправді Юрій розумів про що говорить Дарина і знав що так воно і є та зізнатися у цьому він аж ніяк не міг.

-Хоч ти рятував і не мене, але я тобі дякую. Та я вже до твого дзвінка зрозуміла, що вони хочуть незаконним шляхом привласнити державну землю і пропонували мені добре заплатити, якщо я буду з ними співпрацювати. Я вже готова була встати та піти та знала, що вони мене просто так не відпустять… будуть примушувати і як бути далі я ще не знала. Але зателефонував ти і вони не стали наполягати. Злякалися мого брата… Але все одно без погроз не обійшлося. Ця депутатка навіть погрожувала вбити мою подругу, якщо я все розповім своєму братові.

-Невже все це з тобою трапилося за той короткий час, коли ти знаходилася всередині будівлі міської ради?- запитав Юрій продовжуючи вдавати здивування.- Дозволь тобі допомогти розібратися з цим. Обіцяю тобі провести своє власне розслідування. І якщо твої слова знайдуть своє підтвердження я подбаю про те, щоб злочинців заарештували.

-Ти скоріше подбаєш про те, щоб вони уникнули покарання. Але знай я знайду спосіб…

-Не забувай, що вони погрожували вбити твою подругу. Невже ти готова ризикувати її життям?- Юра нагадав про це з прихованим мотивом.- Не треба ризикувати і нікому нічого не розповідай, насамперед своєму братові. Я з усім сам розберуся і допоможу тобі вибратися з тієї халепи. Дано, ти можеш завжди розраховувати на мою допомогу, підтримку, захист. Повторюю завжди.

  Юрі знову зателефонували і він відповів. По розмові Дарина зрозуміла, що це був працівник поліції.

-Це добре, що все готово, очікуйте я скоро приїду. І не відводьте очей з ресторану. Зрозуміли?- Юрій підвівся із-за столу.- Даринко, ти вже заспокоїлася?

  Вона тільки кивнула головою теж підвівшись із-за столу. Зрозуміла, що не варто більше нічого говорити. Бо їй здалося, що Юрій теж їй погрожував. Тільки робив це приховано і хитро. Хто як не вона знає, що для досягнення своєї мети він може діяти непрямими, обманними шляхами.  Дарина не сумнівалася, що Юрій заодно з депутаткою, заодно з тими злочинцями. І зараз він навмисно пропонував їй допомогу, щоб насправді контролювати її і тримати у страху.

-Так шкода, що нашу бесіду треба закінчувати. Хлопці телефонували. Я зараз тебе відвезу додому,- сказав Юрій розраховуючись.

-Я на таксі поїду,- Дарина взяла до рук свою сумочку та дипломат.

-Ну, якщо ти наполягаєш… Дано, вір все буде добре і я про все подбаю.

-Я зрозуміла,- і Дарина швидко вийшла з кафе і відразу ж тут на місці упіймала таксі з якого вийшли дівчата, які під’їхали до кафе.

  Дівчина засмучено дивилася у бокове вікно таксі намагаючись зібратися з думками. Як погано вона розбирається у людях, раптом подумала. Думаєш про людину одне, а вона виявляється, що вона зовсім інша. Не така хороша, не така правильна як здавалося дотепер. І це насамперед Галина. Як її зрозуміти, як збагнути її вчинки? А Юра? Коли він встиг стати таким? І вона зараз зовсім не про зраду і не про його відношення до неї. А про те, що він став дружити із злочинцями. А він же раніше зневажав їх. Тому і став слідчим, щоб боротися із злочинністю. А тепер…

-Ми приїхали,- почула Дарина голос таксиста.

-О вибачте, я щось задумалася,- посміхнулася натягнуто вона до нього витягуючи з своєї сумочки гаманець.

  Дівчина не поспішаючи зайшла на подвір’я намагаючись відігнати сумні думки. Їй не хотілося, щоб хтось щось запідозрив і почав ставити лишні запитання. Сьогодні вона точно нічого не розповість Роману, принаймні поки не поговорить з Галиною. Дарина присіла на лаві та що стояла під вікнами будинку. Хотіла ще трохи посидіти, подумати, заспокоїтися… І саме тоді вона почула голос брата через відчинене вікно, який розмовляв по телефону:

-Отож, ця спецоперація призначена на сьогодні?- перепитав Роман у когось.- Якщо і справді він тримає це підпільне казино, то сьогоднішня його ніч стане останньою вільною…. Я чудово зрозумів про що ти говориш…

  Дарина підвелася з лави та підійшла ближче до відчиненого вікна намагаючись лишатися не помітною і стала ще більш уважніше прислуховуватися до розмови.

-Це ми ще згодом побачимо… Головне, щоб ця спецоперація пройшла успішно… Невже Юрій Вікторович і його хлопці цілком готові штурмувати ресторан «Фламінго»? Зрозумів... Продовжуй мене інформувати, я хочу знати все у найменших подробицях…

  У Дарини ніби серце впало в п’ятки коли вона почала розуміти про що щойно йшлося у розмові. Вона пригадала як Юрій їй хвалився, що сьогодні вночі він додому мабуть не потрапить, бо у нього спецоперація. І тепер Дарина зрозуміла яку саме справу він мав на увазі. Ресторан «Фламінго» належав Владові. І саме його ресторан планувалося штурмувати сьогодні вночі, бо поліції  надійшла інформація про те, що саме сьогодні там має відбутися гра.

  Виходить Влад все-таки тримає це казино і сьогодні вночі він його не тільки втратить, а й сам потрапить за грати. Хвилювання, яке зараз відчувала Дарина можна було порівняти тільки із землетрусом. Вона ж до останнього не вірила, що Влад здатен на таку авантюру, що здатний вести такий ризикований, сумнівний бізнес, здатний на порушення закону. А чого це він не здатний? Чи може, це їй просто так хотілося думати, що він не здатний на правопорушення. Хотіла бачити у ньому тільки хороше, а воно… Виходить Влад ще одна людина в якій вона помилилася і дізналася про це теж сьогодні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше