Розділ 16

  Зустріч з депутаткою міської ради Іриною Степанівною було призначено на після обід. Дарина вирішила пройтися пішки до будівлі міської ради. Тим більше, що ця міська рада знаходилася зовсім неподалік від їхньої нотаріальної контори. Їй хотілося не тільки пройтися, але й подумати. Знову подумати про Влада і про те, що відбулося пару днів потому. І навіщо вона знову про це згадує? Хіба не краще в її випадку про все це якомога швидше забути. Насамперед забути про нього. І тим паче, що вона вже зробила свій вибір. Вибрала спокій у родині, а не стосунки з Владом. Наполегливо переконувала себе в тому, що бажання та почуття до нього з часом стихнуть, випаруються і не залишиться ні сліду і вона заспокоїться і не буде більше згадувати про нього. Так буде правильно і годі про це. Годі думати про нього.

  Дарина дійшла до будівлі міської ради та зупинилася, заплющила очі, глибоко вдихнула повітря налаштовуючи себе на робочий лад. А потім вже хотіла було підійматися сходами, коли помітила як із центрального входу будівлі вийшов Юра. Дарина відразу засмутилася і хотіло було відійти у бік та зробити вигляд, що не помітила його. Хотіла уникнути з ним контакту, небажаного спілкування. Та не встигла, бо Юра її помітив та сам підійшов до неї.

-Привіт Дано, виглядаєш дуже гарно,- привітався він.

-Привіт,- нехотя відповіла вона намагаючись не дивитися у його бік,- я поспішаю. Тому мушу бігти…

-Мабуть у справах сюди прийшла?- запитав Юрій перегороджуючи їй дорогу та не даючи пройти.

-Так,- коротко відповіла зробивши спробу його обійти, а потім додала сподіваючись, що він її більше не стане затримувати,- у мене призначена зустріч. Нечемно буде запізнюватися, тому, будь ласка, не треба мене затримувати.

-Невже після того що ми разом пережили я тобі такий неприємний зараз… невже тільки через одну мою помилку я навіть не заслуговую на те, щоб ти зі мною поговорила…,- Юра продовжував перегороджувати дорогу Дарині.

-А хіба нам є про що говорити?- запитала обурено Дарина.

-Мені є про що тобі розповісти і я прошу тебе вислухати мене. Відчуваю потребу пояснити тобі, що тоді сталося. І обіцяю тобі, що після нашої розмови більше не стану тобі докучати,- Юрій мав наміри переконати свою колишню наречену, щоб та погодилася зустрітися з ним,- якщо ти мене хоч трохи колись кохала, то дай мені можливість пояснити тобі як воно було насправді, дай мені шанс виправдати свої дії.

-Юра, а тобі хіба не спадало на думку, що я просто не хочу тебе слухати, що мені вже все одно, як воно було тоді. Розумієш, тепер це немає ніякого значення, ніякої ваги. Отож, будь ласка, відійди, бо я і справді можу запізнитися на зустріч.

-Для мене це має значення,- Юра ткнув себе пальцем у груди,-я маю право на останнє слово.

-Я бачу ти від мене не відчепися. Ну добре, поговоримо з тобою. Але при умові, що після цієї розмови ти більше до мене не підійдеш і не станеш мені набридати,- Дарина погодилася на це з надією, що так воно і буде.

-Дякую,- зрадів Юрій,- я тебе зачекаю у своїй машині поки ти закінчиш справи, а потім посидимо в кафе та поговоримо.

-А тепер відійди, бо на мене чекають,- і Дарина швидко піднялася сходами намагаючись вгамувати емоції, щоб клієнтка не помітила її поганого настрою. Підійшовши до потрібного кабінету Дарина зупинилася та постояла з хвилини повністю викинувши з голови все лишнє. А потім постукала.

-Заходьте,- почула голос жінки.

  Дарина впевнено зайшла до кабінету та привіталася.

-Прошу вас сідайте, будь ласка, Дарино Миколаївно. Може кави?- запитала Ірина Степанівна.

-Дякую, але ні. Якщо можна, то відразу перейдимо до справ,- Дарина почала діставати з дипломата папери, які дала їй Галина водночас кинувши допитливий погляд на депутатку оцінюючи її зовнішній вигляд.

  На вигляд не більше тридцяти, а вже депутат міської ради та вже хоче придбати землю. Цікаво як їй вдалося досягти таких висот? Та зараз не про це варто думати. А взагалі Ірина Степанівна була гарна собою. Висока брюнетка з короткою стрижкою, скромним макіяжем та дорогим манікюром. Діловий образ та сувора манера поведінки. Як і належить діловій жінці.

-Я ціню те, що ви прийшли без запізнень,- у голосі Ірини Степанівни відчувалося легке хвилювання і Дарина звернула на це увагу,- та продавці чомусь затримуються. Доведеться трохи зачекати. Вибачте цю незручність.

-Треба зачекати, то зачекаємо,- відповіла Дарина поклавши на стіл останні папери.- Скажіть Ірино Степанівно, про яку саме ділянку землі буде надалі йти мова? Тобто, де саме знаходиться та ділянка яку ви хочете придбати?

-Та, вона в самому місті знаходиться, стоїть покинута та нікому не потрібна,- махнула рукою депутатка, а потім з обережністю додала,- цю ділянку землі будемо оформляти не на мене.

-А на кого?- здивовано запитала Дарина почавши відчувати щось неладне.

-На мою бабусю… Дарино Миколаївно, це не повинно  мати значення для вас хто продає, а хто купує. Ви просто оформите документи, завірите їх і отримайте за це хороші кошти. І вам добре і нам добре. Ми з Галиною Федорівною у цьому плані добре спрацьовувалися. До речі, як вона там?

-Та ніби все добре,- відповіла Дарина намагаючись приховати здивування від того про що вона щойно дізналася і від усвідомлення того, куди її зараз намагаються втягнути,- я погодилася її замінити, але і гадки не мала, що ця допомога матиме такий вигл…

  Та Дарина не договорила, бо до кабінету постукали, а потім зайшло двоє чоловіків середнього віку. Вони привіталися і Ірина Степанівна відрекомендувала всіх один одному. Дарина вже почала-то все розуміти і від думок про те, що її зараз хочуть втягнути в незаконні махінації ставало недобре та виду вона намагалася не подавати. Ця депутатка та подільники хочуть її теж зробити своєю співучасницею. Ці чиновники злочинці. Та Дарина нізащо на це не піде ні за які гроші. Не піде проти закону і не буде нічого оформляти та реєструвати. Але як виплутатися із цієї халепи? Бо встати та піти щосили грюкнувши дверми навряд чи вона зможе. Бо думка про те, що її добровільно звідки не випустять навіяла страх. А можливо вони навіть заподіють їй шкоди, бо так просто з цими злочинцями не можна. Як же Галина могла її в таке втягнути та й сама як могла таким займатися?