-Перепрошую?-запитально подивилася я на неї.
-Ну, мені здається, всі зараз задумалися про ваше весілля після вашої появи,-додала Кайра і посміхнулася.
-Хм... не переживайте, весілля поки не планується. Та й якщо ви так переживаєте за свого сина,-поглянула я на Ліару,-то не потрібно він цілу ніч провів в незручному кріслі, а я спокійно спала в ліжку. Не повірите навіть не торкалася його
Я ж казала, в мене хороший настрій, особливо на такі розмови. Я подивилася на інших – вони почали посміхатися після моїх слів.
-Синку, я надіюсь, ти розумієш, що розчаровувати її не потрібно. Такої більше не знайдеш,-посміхаючись сказала Ліара.
-А мені й іншої не потрібно,-відповів їй Ардес.
-Та й взагалі ви б краще про інше весілля задумалися, воно точно швидше відбудеться,-я поглянула на Кайру і Ріана. Мій погляд зачепився за їхні руки, а на зап’ясті був браслет. Я про нього у книжці читала – такі носять ті, хто вже повінчався.-Ну або ж вже відбулося,-доповнила я свої слова.
-Що?-здивовано сказав Ігніс Фламеріс.
-А я бачу, ти все помічаєш. Так, ми і справді повінчалися, але це було ще до ритуалу.
Після цих слів навіть я була в шоці. Цього ж навіть ніхто не помітив. Так, зачекайте... це ж побічний ефект. Ось чому їй стало погано після ритуалу – вони вже були сильніше пов’язані.
-Зачекай... то це через це тобі погано стало одразу, як закінчився ритуал. Ви вже були сильніше пов’язані за інших,-все ще здивовано сказала я.
-Пробач, ми не знали, що так вийде. Якби знали то попередили б.
-Це ж чудово!-вигукнула Ліара.-Я, звичайно трохи обурена, що я про це взнала так, але все ж рада за вас діти.
Після цих слів вона встала, підійшла до них і обійняла. Ну а за неї й всі інші підтягнулися і почали вітати. Коли вітання закінчилися, то всі сіли назад на свої місця.
-Думаю, нам потрібно повернутися в академію,-заговорив Сайлен.
-Так, завтра ж бал. Потрібно готуватися!-вигукнула Аріса.
-Хто взагалі робить бал на початку тижня?-сказала я.
-Тому що цей тиждень буде підготовкою до екзаменів, і нам потрібно розслабитися, а бал – саме те, що треба,-сказала Каміра.
-Щось я не впевнена,-тихо сказала я.
-Ну гаразд, ставайте всі разом і відправимо вас в академію,-заговорив Вейл Аеріс.
Після цих слів ми стали всі в центрі, і через кілька секунд ми вже перемістилися в академію і опинилися ми біля воріт. Зайшовши в середину ми помаленьку відправилися до гуртожитку.
Зараз був день. Робити мені немає що, хіба можна трохи позайматися, але для цього мені хтось потрібен, щоб було легше. Тому вирішила запитати:
-В кого які зараз плани?
-Ну, ми хотіли прогулятися з Камірою,- сказав Сайлен.
Після цих слів я поглянула на інших, може вони мене порадують. Але я марно сподівалася.
-Ми з Кайрою теж хотіли побути разом,-сказав Ріан і обійняв Кайру.
-Ми також думали кудись сходити, вихідний як-не-як,-це вже заговорив Тарен.
-Взагалі ми також думали з Елорою прогулятися, а ти ж щось хотіла,-сказав Кріон і повернувся до мене.
-Та ладно вам, не буду ж я псувати ваші плани. Йдіть гуляйте, відпочивайте, я просто хотіла позайматися.
-Ну ми можемо вечері приєднатися, якщо в тебе буде бажання,-сказав Кріон.
-Та все йдіть вже, не дратуйте,-сказала я, посміхнувшись і вони і справді почали розходитися.
-А ось в мене ніяких планів не було. Можу скласти компанію хоч зараз,-сказав Ардес, посміхнувшись мені.
-А в тебе я бачу настрій тільки покращився.
-Звичайно. Ти ж поряд, то чому ж в мене він має бути поганим?-сказав він і підійшов ближче.-То що пішли?
Я кивнула на його слова, і ми пішли на стадіон. Йшли ми в тиші. Коли ми дійшли, то Ардес повернувся до мене і заговорив:
-То, які саме навички ти хочеш покращити?
-Ну взагалі хотіла б магічні і фізичні. Це мені можливо допоможе на екзаменах, і не тільки,-останні слова я сказала тихіше.-Але давай розпочнемо з магії. Ти ж зможеш допомогти?
-В нас хоч і магія різна, але це все ж магія. Та май на увазі тобі потрібно мене слухати уважно.
-Тільки ти мене вчи, а не тільки говори.
Він знову поглянув мені прямо в очі і посміхнувшись почав розказувати, що і як робити. Виходило досить не погано, але все ж не ідеально. Але Ардес і справді гарно все пояснював і показував, коли в мене не виходило, то не злився. Навпаки весь час жартував і ніби намагався підійти ближче до мене.
Спочатку він показував, як він робить сам, і розказував, а потім допомагав мені. З такою допомогою я вже краще почала користуватися магією. Також я виявила, що в мене є і магія вітру, нею я також непогано володіла.
Виявили ми це випадково, коли я намагалася створити щит з криги і випадково ледь не влаштувала справжнє торнадо. Та Ардес допоміг, і я змогла зібратися і зупинити це.
#398 в Фентезі
#1415 в Любовні романи
#374 в Любовне фентезі
пригоди і таємниці, академія магії таємниці минулого, потраплянка і дракони
Відредаговано: 02.08.2026