Глава 37

Після того, як я знову заснула, то мені вже нічого не снилося, тому я нарешті, хоч і не довго, але поспала і відпочила. Тому прокинувшись, я мала відносно гарний настрій. Весь цей настрій псували тільки не закриті питання.

Піднявши голову, я помітила Ардеса, який спав в кріслі. Також я звернула увагу на вікно: якби зараз був ранок, то сонце мало б світити мені в нього, але, схоже, вже давно не ранок.

Я почала вставати з ліжка, бо, схоже, я і справді досить довго спала. Та щойно, я піднялася, він також заворушився й відкрив очі. Оглянувши мене з ніг до голови, а я й забула, що вдягнута в нічну сорочку, хоч вона і доволі скромна, але все ж...

-Проснулася. Добре спалося?-запитав він в мене і також встав з крісла.

-Доволі не погано. Навіть відпочила трохи. Дякую тобі.

-За що ти мені зараз дякуєш? Якщо ти про те, що залишився на ніч, то, може, в мене якісь були підступні плани, щоб потім я повинен був одружитися з тобою, і ти б не змогла відмовити,-дивлячись мені в очі, промовив він.

-Ну, взагалі за те, що вислухав, але вже не хочу дякувати,-сказала я посміхнувшись.-А чого, до речі, нас ніхто раніше не розбудив і не покликав?

-Хто сказав, що не будили? Заходила служниця, але я сказав, що тобі потрібно виспатись, бо ти вночі погано спала,-так само дивлячись на мене, сказав він.

У мене після цих слів, напевне, очі по п’ять копійок стало. Що він сказав? Та зараз це розповзеться по всьому палацу, і тоді дійсно тільки вийти заміж і залишиться. Хоча це не так вже й погано. Та й з нашими характерами нудно нам не буде.

-Що ти їй сказав? Ти розумієш, як вона могла відреагувати, та й не тільки вона, а й інші?-старалась досить обурено сказати я.

-А ти хіба проти? Хай собі думають. Як ти там казала, ми самі маємо обирати, що робити, тому я не проти.-Ще й посміхатися почав. Гад.

-Ненормальний. Може, вийдеш? Я переодягнутися хочу, а ти заважаєш.

-Та ну, ми провели цілу ніч разом, а ти зараз мене виганяєш?-жартуючи сказав він, але, помітивши мій погляд, здався.-Добре, виходжу.

Він пройшов повз мене, злегка зачепивши мене за плече. Підійшов до дверей і вже взяв за ручку, як раптом повернувся, і ніби щось згадав.

-До речі, служниця також казала, що всі чекають унизу для розмови, але мені здається, що вони не дочекалися.

Після цих слів він вийшов, а я видихнула. Схоже, ця ніч таки щось змінила. Для мене – так точно. Але, відігнавши ці думки, я і справді пішла вмиватися і переодягатися. Це все зайняло в мене небагато часу, бо виряджатися я особливо  не збиралася.

Тому закінчивши я вийшла з кімнати й помітила, що біля дверей стоїть Ардес. Він що, мене весь цей час чекав?

-Чому ти не пішов до інших?

-Вирішив зачекати свою долю. Усе-таки з’явившись із тобою в мене більше шансів на одруження,-посміхнувшись, він взяв мене під руку, і ми пішли вниз.

-За цей ранок ти вже двічі про це згадав. Невже і справді хочеш у дружини собі якесь нестерпне дівчисько?-чомусь запитала я. Не хотілося йти просто мовчки.

-Можливо, саме таку й хочу. Та й якщо я вже тебе зловив, то не відпущу.

Після того, як я почула ці слова, то вже не могла нічого сказати. Невже він так серйозно сприйняв слова маленької дівчинки? І не тільки сприйняв, але і запам’ятав.

За такими роздумами ми дійшли до вітальні. Зайшовши всередину там і справді вже всі сиділи, і по їх обличчях можна сказати, що розмовляти вони і справді почали без нас.

Ми зайшли й присіли на диван: справа від мене сів Ардес, а зліва був Кріон. Всі чомусь сиділи мовчки, хоча до нашої появи я чула, як вони про щось говорили.

-Невже ти вирішила всіх опередити й першою вийти заміж? А як старші вперед?-тихо на вухо сказав мені Кріон. І цей дракон лускатий туди ж – жартує наді мною. Хах побачимо хто кого.

-Не переживай, тобі з Елорою, я точно поступлюся, ти ж і справді старший. Так що я спочатку відгуляю ваші весілля, а потім і про своє задумаюся.

-Та ну, Ардес такої ж думки. Хоча не відповідай, бо я вже знаю відповідь. Він навпаки хоче швидше одружитися з тобою. Дракон як-не-як.

-Я щось не розумію, що змінилося за ніч, що всі заговорили за весілля? Який хранитель вас покусав?

-Ооо, то ти ще не чула, яка в усіх була реакція, коли служниця переказала слова Ардеса і те, що він був в твоїй кімнаті схоже цілу ніч.

Хм... ну після таких слів передбачити, хоч якусь реакцію неможливо. Але не таку, щоб зразу весілля грати. Сподіваюся тут враховують слова нареченої. Чорт, мені ще ніхто не пропонував заміж – тільки на словах, а це не рахується.

-Ти краще думай про свою майбутню наречену. Може, якби ти провів у неї цілу ніч, вас би швидко розписали, і ти був би занятий своїм щастям, а мене не доставав.

-Ти що, сестричко, я просто попереджаю тебе, щоб ти була готова до всього.

Після цих слів він відхилився від мене і повернувся вже до Елори. Ти диви на нього, навіть відповісти не дав. Ну нічого, поговоримо на їхньому весіллі.

Я і справді не хотіла прямо зараз виходити заміж. Я тут не так давно, а результати привели до такого. Взагалі, я б краще довчилася в академії, а потім можна і про особисте думати.