Все закінчилося в одну секунду. Я відчула тверду поверхню, і тільки тоді відкрила очі і помітила. Ми таки перемістилися, але трохи невдало – ми троє валялися на підлозі. Я помітила, як усі інші почали вставати і підходити до нас.
Поки вони зрозуміли, що до чого, Кріон встав і допоміг нам з хранителем встати.
-Знаєте, мені зі всього, що сталося шкода тільки ваш будинок, хранителю,-перша заговорила я.
-Не переживай, дитинко. Я більшість часу в храмі живу. Головне, що ми встигли все взяти.
-Ну, головне – ми встигли звідти звалити, а то я ще хочу пожити, але і з нього була якась користь... напевне,-останнє слово я сказала вже тихіше.
-Що в вас сталося?-запитав Сайлен.
-І чого вас так довго не було?-це вже запитав Ардес.
-А скільки нас не було?
-Вас не було чотири години,-сказала Аріса.
-Ми що, справді чотири години бродили там? Нічого собі... а потім були на волосок від смерті. Весело.
-Може, таки скажете нормально, що все-таки сталося?-знов заговорив Сайлен.
-Ми просто мали змогу побачити Каеля Вендаріс. Якщо чесно – такий собі мужик. Тільки погрожував і історії розказував.
Після моїх слів стояли в шоці. А я тим часом пішла і сіла на диван, бо я тільки зараз зрозуміла, що стомилася. Біля мене сів Кріон, і я лише тепер помітила, що він увесь час мовчав і ні слова не сказав.
Всі інші прийшли до тями і почали розпитувати, щоб я розповіла все в деталях. Я розповіла майже все... правда, не все – останню історію я вирішила поки не розповідати. Зараз не про це.
-Ну а тепер після такої цікавої історії з нашої невеликої подорожі, всі готові до ритуалу?
Я подивилася на кожного, і вони по черзі кивнули нам. Ми швидко вирішили, що ритуал буде проходитиме в одні із великих зал.
-Ви, хранителю, розставляйте артефакти, а я поки всіх інших поставлю.-заговорила я.
Так і робили: поки він розставляв артефакти, я підходила до наших учасників ритуалу і почала ставити їх так, як пам’ятала зі сну. І ніхто навіть не сперечався – усі спокійно ставали так, як їм потрібно.
Я вже подумала, що все йде спокійно, як комусь стало скучно.
-А чому саме ти проводиш цей ритаул?-сказав Ардес, як тільки я до нього підійшла
-Тому що так треба. Краще помовчи і зосередься на більш важливішій темі.
-Це і є дуже важливо. Якщо не дізнаюся – буду мучитися з цим питанням до кінця ритуалу, а я ж не повинен ні про що думати,-Сказав Ардес і нахилився до мого вуха.
-Я тут, бо така в мене робота.
-Проводити ритуали над людьми?-так само на вухо сказав він мені.
-Допомагати іншим. Чи хочеш і далі дивитися на страждання інших?-я кивнула в сторону інших.
-Я тут тільки через них. Для мене нічого не зміниться.
Після цих слів він відсторонився від мене і фізично і емоційно.
Я ж пішла далі й почала підходити до інших, черга дійшла до Кайри.
-А ти не будеш брати в цьому участь?-запитала вона в мене.
-Я проводжу його. Участь в це не входить.
-Знаєш, перед цим ритуалом я хочу сказати дещо... просто не можу тримати це в собі.
-Не потрібно говорити так, ніби нічого не вийде і з вами при цьому щось станеться. Ви мене цим збиваєте.
-Пробач... просто я до останнього думала, що ти Арія, а це все лиш грим, але, схоже, я помилялася.
Вона стала на місце, яке я їй вказала. Я ж після її слів так і завмерла, потім різко обернулася, але вона вже стояла спокійно. Так, треба прийти в себе, а то з такими темпами я не дойду до того моменту, щоб почати.
Я пішла далі. Останнім був Кріон. В нього взагалі був зовсім порожній погляд, і мені це не сподобалося.
-Хей, що з тобою? Мені потрібні хоч якісь емоції, а ти стоїш тут, ніби порожній.
-Бо я досі не можу зрозуміти, навіщо вона це зробила. Як ти можеш після всього, що почула, бути такою спокійною?
-Я просто вирішила відкласти всі питання до того моменту, як ми зможемо це запитати напряму в твоєї мами. Якщо зараз будеш про це думати – відповідей не отримаєш.
-Я не можу зробити так, як ти. Мені потрібно все знати зараз. Щоб зрозуміти чи все це правда.
-Давай я скажу тобі, як думаю я. Те, що він сказав – наполовину правда. Інша половина – не впевнена.
-Ще б зрозуміти, що з цього правда...
-Це проблемка, але зараз у нас інше завдання. Тому дай мені відповідь на просте питання. Ти хочеш бути з Елорою?
-Так, хочу,-впевнено сказав Кріон.
-Тоді зосередься зараз на цьому. Інше вирішимо потім. Бажано разом з Ейріс. Вона і мені багато відповідей заборгувала.
-Добре. Я постараюся.
Я ще раз подивилася на нього, і повернула його голову в бік Елори. Так буде краще. Відійшовши, я знову поглянула на всіх. Все було добре.
#398 в Фентезі
#1415 в Любовні романи
#374 в Любовне фентезі
пригоди і таємниці, академія магії таємниці минулого, потраплянка і дракони
Відредаговано: 02.08.2026