Глава 16

-В сенсі, в тебе, що проблеми з пам’яттю вже?-сказала я і спробувала посміхнутися. Ну, якщо так подумати, пред’явити він мені нічого не може.

-Я це пам’ятаю,-сказав він і продовжив дивитися на мене.-Але також я пам’ятаю і те, що посеред року, так ще й на третій курс, тут так просто не зачислять так просто. Тому і питаю: хто ти така, що тебе взяли, наплювавши на всі правила.

-Можливо, в мене батьки – впливові аристократи,-намагалася все це перенести в жарт, та, схоже, саме це йому і не сподобалося, і він підійшов до мене ближче.

-Я знаю всіх впливових аристократів в кожному королівстві, ти до них не відносишся,-серйозно сказав він.

-А то така пильна увага від тебе тільки через те, що ти думаєш, що я, напевне, якась там шахрайка, загіпнотизувала ректора, щоб потрапити в академію?-запитливо поглянула на нього.

-Такий варіант також можливий,-все так само серйозно сказав Ардес.

-Тоді не вгадав, і думки в тебе хибні,-відповіла і також серйозно вже подивилася йому у вічі.-Мої батьки просто допомогли королю. Чим – не скажу, бо це тебе не стосується, і він мене влаштував сюди, в академію.

-Та ну, просто допомогли, і він влаштував тебе в академію? Звучить як маячня.

-Але і ти не знаєш, чим саме допомогли. Тому краще мовчи,-серйозно сказала йому.

І в цей час відчинилися двері, і зайшли Сайлен, Кріон, Аріса і та, яку я не очікувала побачити тут – Кайра. Відчувши напруження в повітрі, всі мовчали, але Кріон довго не витримав.

-Слухайте, у вас зараз такі обличчя, ніби хочете вбити один одного. Схоже, ми вчасно прийшли, а то ще б хвилина – і тут вже лежало б чиєсь тіло.-Намагався розрядити обстановку Кріон.

-Все гаразд,-спокійно сказала я.-Десять хвилин пройшло, значить, я можу вставати і йти.

Це я і зробила: встала і вийшла з палати, а вони за мною. Там залишився тільки Ардес і Кайра. Поки ми йшли, я розповіла їм про те, що сталося в палаті. Вони відреагували спокійно, адже він і справді, якщо подумати, нічого пред’явити не зможе.

Тому зараз ми вже спокійно сиділи в авдиторії і розмовляли. У нас має бути зіллєваріння. Цього разу я хоча б була в парі з Арісою, і пройшло все спокійно. Потім ми пішли поїли, і також все пройшло спокійно. І залишилося тільки заняття з командного бою з Професором Роганом.

На стадіон ми прийшли раніше, бо вони ще хотіли мене хоч трохи потренувати. Згодом до нас приєдналися інші, і вже почалося заняття, і з’явився професор. Він одразу знайшов мене в натовпі студентів.

-Вейріс,-звернувся він до мене.-Ардес мені вже розповів про все. Хотів запитати: ви зможете займатися?

-Так, професоре, вже все гаразд, я можу займатися,-відповіла йому.

-Гаразд, тоді розпочнемо з розминки,-сказав спокійно він.

І, як можна здогадатися, розпочалося все з бігу, потім пішла просто розминка. Та я зрозуміла: ще трохи – і я до цього звикну.

-І так, ми вже розім’ялися. І так як  скоро у вас, третій курс, з’являться наставники в вигляді когось із п’ятого курсу, то ми будемо до цього звикати,-голосно промовив він. А я здивувалася, бо про наставника я чула вперше. Гаразд, потім в Аріси запитаю.

-Тому зараз буде так: я поділю третій курс на пари, а з п’ятого для кожного приставлю наставника.

І розпочався розподіл. Починалося все не погано, але потім...

-Так, наступна пара: Аріса – в неї наставник буде Тарен, і Елора, а наставник – Кріон.-Сайлен був наставником в Таміри.-І остання пара: Кайра – її наставник Ардес, і Рія, в якої наставником буде Ріан.

Ні, ну по парах він роз приділяти вміє. Добре хоч, що не Ардес мій наставник, але він все одно буде весь час поряд і дратувати. Коли я підходила до Кайри, помітила, як ці троє переглянулися між собою, ніби домовлялися між собою.

-Розподіл між парами не обговорюється, ніякі пари і наставників я міняти також не буду,-одразу попередив професор.

-Розпочинаємо з бою із мечами, обирайте,-сказав професор.

Ми підійшли, взяли мечі і повернулися всі на свої місця. Мда, зараз буде цікаво, бо я мечем ніколи не билася. Головне – ще себе не покалічити, а то мені хватило і ноги. Без руки я не хочу залишитися, тому доведеться бути акуратною.

Коли я подивилася на Кайру, вона виглядала більш впевненою, ніж я. Це помітила і вона, а також і мій тимчасовий наставник.

-Ти колись тримала меч у руці?-запитав він у мене підійшовши ближче.

-Знаєш, якось не доводилося,-сказала я.

-Тоді давай я зараз тобі покажу і поясню спочатку, а потім вже спробуєте відпрацьовувати прийоми,-спокійно сказав Ріан.

-Супер, то я можу навіть трохи відпочити,-сказала Кайра.

А Ріан мені тим часом почав все пояснювати і показувати. Я дивилася і слухала, і пробувала запам’ятати. І коли він вже закінчив, ми вирішили, що можна спробувати. В мене не дуже виходило, але як хоч щось робила. Але добре, що довго мені мучитися не прийшлося, тому що професор сказав, щоб ми переходили на ближній бій без зброї. І це було дуже добре.

-Про ближній бій ти хоч щось чула?-це вже глузливо запитав Ардес, коли я положила свій меч.