Глава 12

-Але чому?-Здивовано запитав Кріон.

-Сам подумай, ми ще не знайшли того, хто її викрав багато років назад, тому буде краще, якщо ніхто поки не буде знати, що вона повернулася,-спокійно сказав король Вейл.

-Ну тут і справді логічно, щоб поки ніхто не знав про її повернення,-підтримав батька Сайлен.

-Але як вона буде навчатися в академії?-запитав Кріон.

-Я придумала!-викрикнула Аріса і цим злякала всіх.-Ми можемо трохи підправити їй зовнішність магічно і волосся покрасити. Який колір обираєш?

-Я надіюсь після того, як мою зовнішність підправлять , я зможу потім повернути собі свій вигляд?-запитала я в неї.

-Звичайно, я б не пропонувала, якби не змогла,-відповіла Аріса.-Пішли в мою кімнату, там все зробимо, щоб вони потім могли сказати, чи змінилася ти.

І вона мене взяла за руку і повела в свою кімнату. Вона знаходилася недалеко від тії, з якої ми тільки, що вийшли. Зайшовши в її кімнату, вона зразу посадила мене на пуф і підійшла та почала щось там робити.

-То який колір волосся обираєш?-запитала вона в мене.

-Я завжди хотіла пофарбуватися в голубий, тому в нього,-впевнено їй відповіла.

І вона почала вже робити щось з моїм волосся. Добре хоча б, що обрізати його вона не збирається, бо на це я б не погодилася. Надто довго я його відрощувала, щоб зараз так просто відрізати. Так пройшло хвилин десять: вона нанесла щось на моє волосся, а сама в цей час робила щось на моєму обличчі.

-Ну, думаю, все, твою статуру ми змінювати не будемо,-сказала вона і почала мене оглядати.-Так, хватить тільки обличчя і волосся. Підемо покажемо іншим мій шедевр.

Вона знову взяла мене за руку і повела назад у ту кімнату, в якій ми були з самого початку. Коли ми зайшли і вони побачили мене, то по їхніх обличчях можна було помітити, що Аріса постаралася на славу. А я ж себе ще навіть не бачила, тому підійшла то дзеркала і здивувалася: я і справді зараз сама на себе не схожа. Риси обличчя тепер в мене різкіші, очі вона мені залишила голубі і під них волосся. Чесно, мені навіть подобається.

-Краще, ніж я очікував,-першим заговорив Сайлен.

-Погоджуюся,-підтримав Кріон

-Так, постаралася добре,-підтримав хлопців король.-Тепер тебе буде звати Рія Вейріс, з простої сім’ї. Легенда така: твої батьки мені якось допомогли, а я взамін вирішив допомогти їхній єдиній дочку поступити до хорошої академії. Листа я відправлю зранку і ще дам тобі окремо з моєю печаткою. Він тебе вже буде чекати.

-І Сайлен, Кріон, Аріса, ви ж розумієте, що маєте їй допомагати,-сказала королева.

-Звичайно,-сказала Аріса і підійшла до мене. Кріон також підійшов і закинув руку мені на плече, а Сайлен став позаду нас.

-Ми її не залишимо одну,-сказав Кріон.

-І будемо допомагати та захищати,-додав Сайлен.

-Хоча спочатку потрібно привикнути до її зовнішності, а то ще сплутаємо з кимось, або випадково загубимо,-сказав весело Кріон.

-Тільки спробуй, тоді тебе хтось загубить,-відповіла йому я.

На цьому розмови закінчилися. Король сходив, написав листа для ректора і для мене – обидва  були з печатками. Ми з ними попрощалися і перенеслися в академію. Вирішили, що сьогодні я ще залишуся в Аріси в кімнаті, а там мені вже видадуть іншу. Але ми так і не засинали, а просто сиділи і говорили, тому коли настав ранок – швидко зібралися, бо хлопці мали прийти раніше, щоб мене ще відвести до ректора.

Тому, коли вони постукали, ми вже були готові йти. Вийшовши на вулицю я побачила студентів бойовиків: інші ще спали, бо в них немає ранкового тренування. Дійшовши нарешті до ректора, вони побажали мені удачі і побігли, бо ще трохи – і вони спізняться, а це погано. А я зайшла в приймальню. Там сиділа секретарка.

-Доброго дня, я Рія Вейріс, прийшла до ректора Деріса Ренвала,-спокійно сказала я.

-Проходьте, він вас уже чекає,-навіть не привітавшись сказала мені секретарка, а я просто кивнула і пішла до дверей, які ведуть в його кабінет.

Зайшовши, я побачила чоловіка вже старшого за віком, який сидів в крісла за столом і тільки коли я зайшла, він підняв голову і подивився на мене. А я ж зачинила двері.

-Ви Рія Вейріс?-запитав ректор.

Я кивнула

-Проходьте, сідайте.

Я так і зробила. Він придивився до мене, ніби в мене враз спала вся та магічна маска, яку робила Аріса.

-Мені потрібен ваш лист від короля Вейла. Ви ж його взяли із собою?-сказав ректор Деріс.

-Так, звичайно, взяла. Ось,-і простягнула йому листа. Він його прочитав і відав його назад мені.

-Я так розумію, ви володієте магією вітру?-запитав він у мене. За легендою я і справді нею володіла, але в реальності батьки казали, що в мене трохи інша незвичайна сила, але я володію і вітром.

-Так, ви правильно розумієте, ректоре Деріс,-спокійно йому відповіла.

-Гаразд. Зараз для вас факультет вам обере Кристал Призначення. У листі мене король просив взяти вас одразу на третій курс, тому що ви за віком туди підходите. Чи не проти ви цього?-запитально подивився на мене ректор.