Глава 8

В мене в очах спочатку потемніло, а тепер якусь незрозумілу картинку бачу: стоять чотири зараз правлячі королі і сперечаються між собою. Це мабуть, якийсь сон, адже звідки я знаю, що це королі, та я їх в очі ніколи не бачила? Вони стояли над якоюсь мапою і сперечалися. Я поки що суті розмови не зрозуміла, але вирішила підійти ближче, адже якщо це сон, то вони мене не повинні бачити.

Тому, підійшовши, я подивилася на мапу – це була звичайна мапа чотирьох королівств, але дещо мене таки зацікавило: на мапі було ще одне королівство, але воно було перекреслене і називалося воно Королівство Криги. Я здивувалася: це ще, що за королівство і чого воно перекреслене? Я вирішила прислухатися, про що сперечаються королі.

-Ми не можемо ризикувати нашими дітьми,-сказав король Королівства Води Тайрен Селмар.

-Це королівство вже не повернути, так чому наші діти повинні гинути за те, що вже втрачене?-висловив свою думку король Королівства Землі Дарен Дорнваль.

-Але ж ніхто не казав, що вони там загинуть, так буде ризик, але не настільки,-втрутився в розмову король Королівства вітру Вейл Аеріс.

-Так само як ніхто і не казав, що вони повернуться живими,-подав голос король Королівства Вогонь Ігніс Фламеріс.

Я зрозуміла тільки те, що вони говорили про Королівство Криги, але що з ним трапилося, що його потрібно рятувати? І їхні діти – це, виходить, вони не хочуть ризикувати спадкоємцями, але хто їм сказав про ризик і про те, хто має рятувати? Цього я вже не зрозуміла, та й послухати далі мені не дали, бо картинка перед очима змінилася.

Тепер я побачила вже самих спадкоємців, але тут також тільки хлопці. Тут що, якась дискримінація проти жінок? Не розумію. Або ж, може, я потім побачу і самих дівчат. Гаразд, послухаю, про що вони говорять, бо вони також спорять.

-Батьки на це не погодяться,-сказав Тарен.

-А навіщо нам їхнє схвалення? не вони ідуть ризикувати. Але я б запропонував дівчат не брати, не хочеться, щоб вони також попали під ризик,-це вже сказав Ардес. Тут я трохи здивувалася від його слів.

-Тут я погоджуюся, дівчатам про це говорити не потрібно, а то ще можуть якусь дурницю вичудити,-погодився Ріан.

-Ну тоді ви погано знаєте дівчат, а особливо Арію. Якщо вона дізнається, що їй щось не розказали, то вона нас повбиває,-сказав Сайлен.

-Ага, а тебе Фламеріс – з особливою жорстокістю, якщо взнає, що ти все знав і промовчав. А потім і до нас дійде, і дівчата її не зупинять,-погодився з братом Кріон.

І на цьому все – в мене знов змінилася картинка. Щоб ви здорові були, ну можна хоч трохи більше інформації? З цього я зрозуміла, що є ще якась Арія, і вона, певне, дівчина Фламеріса, якщо йому першому прилить в разу чого.

Також я зрозуміла, що говорили вони про одну і ту ж ситуацію, але толком її не зрозуміла. А в цей раз переді мною вже з’явилася жінка –  досить приваблива, більше схожа на богиню. А далі я ще більше здивувалася, бо заговорила вона до мене.

-Дитя моє, ти і так вже багато бачила, хоч і випадково. Але шанс того, що ці події справді відбудуться досить малий, і щось може просто піти не так,-сказала ця жінка, і, схоже, вона вміє думки читати. І в сенсі – випадково  побачила? Я почала до неї ще більше придивлятися.

-Ні, думки я читати не вмію, просто в тебе все на лиці написано,-сказала ця, типу, богиня.

-Тоді хто ви? І як це випадково побачила більше, ніж потрібно?-нарешті вирішила я в неї запитати.

-Я богиня долі. А на тебе просто вплинуло зілля майбутнього не так, як треба. Ти мала бачити своє майбутнє, але через одну помилку ти просто побачила майбутнє, що вплине на цей світ,-відповіла вона на мої запитання, і в мене їх стало ще більше.

-На жаль, на інші твої питання я відповісти не можу. Тобі вже потрібно повертатися,-не дала вона мені жодної спроби задати наступні запитання, і світ навколо мене закрутився.

Я відчуваю сильний головний біль, і чую, як хтось поряд сперечається. Та що ж тут всі сваряться? Ні хвилини спокою.

-Ти взагалі нормальний?-я впізнала голос Сайлена.

-Нафіга ти взагалі це зробив?-Це вже був Кріон.

-Я що, знав, що вона навіть щит не поставить?-А це був Ардес. І від їхніх голосів у мене ще більше голова заболіла, і я почала розплющувати очі і помітила одразу, що приміщення біле. Чорт, я, схоже, в лікарні чи як це в них називається.

-О, нарешті ти прокинулася. Як ти? Щось болить?-запитав у мене Кріон, як тільки побачив, що я вже прокинулася.

-Все зі мною нормально,-відповіла на його запитання.-А що взагалі сталося?

-Тебе вибух від зілля зачепив, і ти втратила свідомість,-відповів мені Сайлен.

-А скільки я взагалі була без свідомості?-знову запитала я. І по черзі подивилася на хлопців. Відповів мені, на диво, Фламеріс:

-Пару годин,-сказав він і подивився на мене.

-Зрозуміла,-сказала я спокійно.-Якщо я вже прийшла до тями, то можу йти відпочивати до себе в кімнату.

-Ти що, з глузду з’їхала? Тобі не можна вставати,-заперечив Сайлен.

-Ось я і буду лежати в себе в кімнаті, відпочивати,-сказала я і почала вставати, але, як не дивно, мене цього разу зупиним Фламеріс.