-Чого стоїмо? Ви вже мали бігти,-гаркнув професор, і всі побігли.
Чесно, я думала, що здуюся ще на першому колі, але не все так плачевно: я спокійно пробігла п’ять кіл, потім і п'ятнадцять, а от вже на останні кола в мене все-таки почали закінчуватися сили. Я, звичайно, була здивована, що стільки пробігла, і мені чомусь здалося, що все це через браслет, який мені дала Аріса вчора. Схоже він не тільки з пам’яттю допомагає, але і з фізичною силою – це в якійсь мірі добре.
-А тепер присідання і віджимання, швидко,-прокричав професор Роган.
От чорт... а можна мені все-таки сидіти в кімнаті пів дня і нічого не робити? мені це більше до вподоби, а не брати участь у цій військовій підготовці. Я почала віджиматися і присідати, і в мене вже появилися думки, що я зараз тут гепнусь, і хай відкачують мене як хочуть. Та, подивившись на інших, зрозуміла, що не тільки в мене одної сил майже не осталося.
-І так, зараз я поділю вас на пари, бо сьогодні ми будемо відпрацьовувати ближній бій,-сказав професор і почав перераховувати пари.
Я слухала і чекала поки, назвуть мене, бо одна група складається з дванадцяти людей а тут таких груп п’ять, але в групі Аріси тільки одинадцять. І ось назвали мене.
-Аріса Аеріс буде з Кайрою Фламеріс,-спокійно проговорив професор.
-А можна поміняти пару?-запитала, як я зрозуміло, та сама Кайра.
-Фламеріс, вам щось не подобається в моєму розподілі по парах?-серйозно запитав професор. Я поглянула на цю дівчину – вона досить не погано виглядала: струнка, невисока стримані риси обличчя, карі очі і волосся в неї було руде.
-Я не кажу, що мені щось не подобається, просто не розумію чому мене в пару поставили саме з нею,-трохи роздратовано відповіла йому Кайра.
-Тому що я обираю пари по тому, як ви ставитеся один до одного. Таке пояснення вам зрозуміло, Фламеріс?-все так само серйозно відповів професор Роган.
-Тепер зрозуміло,-відповіла йому дівчина.
Далі він говорив інші пари, а я з Кайрою стали поруч. На мене вона навіть не глянула, ну і біс з нею. І тут я завдяки браслету пам’яті ніби згадала, що сім’ї Фламеріс і Аеріс не спілкуються вже багато років. Та й не тільки ці дві сім’ї, а взагалі всі чотири королівства драконів. І можливо, я в це лізти не маю, але мені стало цікаво, чому так, адже їхні діти вчаться одній академії, так ще й всі в групі бойовиків.
-І так, стаємо один напроти одного,-сказав професор, і я повернулася до дівчини, а вона до мене, але в її очах було стільки злості, і я не розумію, звідки така вона. Ну не могла ж Аріса їй якось життя зіпсувати. А не спілкуватися тільки через те, що їхні батьки не спілкуються, то якось не дуже, адже друзів можна обирати по своїм вподобанням, а не батьків.
-Май на увазі, жаліти я тебе не буду,-сказала невдоволена Кайра.
-Та без проблем, тільки сама потім не проси пожаліти тебе,- я не знаю звідки така впевненість в мене.
-Зараз п’ятий курс буде дивитись за певними групами і виправляти вас в разі чого,-прокричав всім професор і сказав, хто за якою групою слідкує, а сам став осторонь.
За мною з Кайрою дивляться Ардес Фламері і Ріан Селмар, можна одразу здогадатися, хто з них брат Кайри. Мда, буде весело. Зараз ми маєм навчатися битися без магії.
Ви почали битися. Були моменти, що вас підправляв хтось з хлопців, але ні я, ні вона не жаліли одна одну і билися на повну сили. І в якийсь момент мене ніби хтось штовхнув, та, як я потім зрозуміла, не тільки мене, бо в наступну секунду я полетіла на землю і трохи стукнулася рукою, а біля мене хтось впав. Трохи піднявшись, побачила, що зліва від мене лежала Кайра, а біля неї ще одна дівчина, а праворуч від мене лежало ще дві дівчини.
-Акуратніше, дівчата, не забились?-підійшовши спитав Ріан.
-А ти як думаєш забились вони чи ні? як ти дивився за ними?-почав гнати на нього Ардес.
-Якщо ти не забув, ми двоє мали дивитися за ними, не потрібно все на мене звалювати,- почав заперечувати свою вину Ріан.
-Та що ти? А якщо ти не помітив я був в іншій частині і думав, ти за ними подивишся. Але як завжди, ти все провалив,-почав далі гнати Ардес.
-Та вам двом не можна довірити навіть одну людину,-тут вже до сварки приєднався Кріон.
-Це точно, неможливо уявити, що наступного разу станеться, якщо вам довірять за кимось слідкувати,-це вже сказав Сайлен.
-Та це стосується не тільки цих двох, але і вас,-підійшов ще один хлопець до вас, його ніби звуть Тарен.
-Ти взагалі краще мовчи,-сказав Ардес. Видно було, що вони всі вже злі, але ні, щоб допомогти нам встати, то вони стоять сваряться.
І я взагалі не розумію, якого біса тут твориться: чи то я так головою вдарилася, чи вона правда сваряться через таку дрібницю. Та по їхнім обличчям можна сказати, що до бійки не довго залишилося, бо зіниці в них уже стали вертикальні, і мені це не дуже сподобалося. А професору, схоже, все одно, бо він стоїть і просо дивиться на все, ніби це кіно якесь.
-Ну да, краще стояти і сваритися між собою, ніж хоча б якось допомогти,- це вже я роздратовано доєдналася до їхньої сварки.-Ви не стримуйтеся, можете вже починати битися, напевно, цього всі і чекають, то чого ж ви змушуєте їх чекати так довго?
#1876 в Фентезі
#5512 в Любовні романи
#1371 в Любовне фентезі
пригоди і таємниці, академія магії таємниці минулого, потраплянка і дракони
Відредаговано: 25.06.2026