Повернення додому або Рятуємо королівства

Глава 3

Прокинулась я все в тій самій кімнаті, в якій засинала вночі, і побачила все ту ж досить схожу на мене незнайомку. Хоча зараз я хоча б знаю її ім’я. Чесно, я до останнього сподівалася, що все це сон і прокинусь я у своїй кімнаті. Аріса ще не помітила, що я прокинулася, тому я вирішила її трохи краще роздивитися.

Вона була невеликого зросту, мала чорне волосся десь до середини спини і воно було рівним. І обличчя у неї справді було схоже на моє: милі риси, але очі були зелені.

І ось нарешті вона помітила, що я прокинулася, повернулася до мене та всміхнулася. І заговорила:

-Ну нарешті ти прокинулася, я вже збиралася тебе будити,-спокійно сказала Аріса,- бо у мене залишилося не так багато часу, а ще потрібно відповісти на твої запитання, хоча б на ті, які ти вже встигла задати.

-То потрібно було мене раніше розбудити, чи ти це спеціально, щоб менше мені розповісти і знову кудись зникнути, нічого не пояснивши?- сказала я це вже трохи роздратовано. Мені це взагалі не подобалося.

-Ну гаразд, з чого б почати...-задумалася вона і, напевно, згадувала, які ж я там питання їй задавала вночі. Хоча я сама мало, що пам’ятаю, а особливо, що я в неї там запитувала.-Перше було ніби про те, де ти. Так от, ти зараз в Ендарісі, магічному звіті, де є магія і багато цікавого,-весело сказала дівчина.

Я, щойно почула «магічний світ», почала більше думати про те, що, мабуть, я справді сходжу з розуму і це лише мої галюцинації, а мене там зараз, можливо везуть у психлікарню

-Де?-Здивовано перепитала я.

-Знаю, тебе це, напевно шокувало і так далі, але це правда. Якщо вже бути точніше то ти знаходишся в Академії Елементаліс,-додала вона, ніби підливаючи масло в вогонь, щоб мої думки взагалі переплуталися.

-Як я тут опинилася?-досі здивовано запитала я, бо досі не розумію, як таке можливо.

-Нуу, це вже не так легко пояснити... бо це було досить складно, але якщо сказати простіше, то завдяки ритуалу,-вже трохи тихіше відповіла вона, ніби боялася, якщо голосніше скаже, то все навкруги вибухне, тільки через її слова.

-Який, в біса, ритуал?-ще більш здивовано запитала я.-І хто його взагалі провів?

-Я провела,-ще тихіше відповіла Аріса і опустила очі. А я думала, як себе стримати, щоб випадково в неї щось не кинути,- але ти маєш знати, його було не легко провести. Я ледь знайшла правильну інструкцію і важко було зібрати всі інгредієнти правильно.

-Я зараз не розумію тільки одного: навіщо ти це зробила? Навіщо ти шукала цей ритуал, так ще й провела його?

-Ну... просто мені потрібна допомога. І мені потрібна була людина, яка буде повністю на мене схожа, бо інакше нічого б не спрацювало,- сказала вона та підняла на мене свій погляд, у якому була щира надія, що я їй чимось допоможу.-Хоча все-таки відмінність між нами таки є, очі в нас різні. Але це можна якось виправити.

-Зачекай, чим я маю тобі допомогти, якщо я не знаю абсолютно нічого про твій світ, академію і навіть магію?-все ще не могла зрозуміти я.

-Мені, скажімо так, потрібен двійник,-сказала вже якось невпевнено,-який буде мене заміняти, коли мені потрібно буде де куди піти, щоб ніхто про це не знав.

-Вибач, але чиїмось двійником я бути не збираюся. Тому поверни мене назад, поки моє бажання кинути в тебе щось не зросло ще більше,-я старалась говорити спокійно і не агресивно, але це в мене виходило погано.

-Будь ласочка... це ненадовго. Як тільки ти наберешся сил, я тебе обов’язково відправлю назад,-почала вона мене вмовляти,- просто навіть якби я хотіла тебе відправити назад, так зразу це зробити неможливо. Ти ще досить слабка і можеш не пережити повернення назад.

А ось це мені взагалі не сподобалось. Виходить, що в будь-якому випадку, мені все рівно потрібно побути тут деякий час, якщо я хочу повернутися додому живою.

-Гаразд,-погодилася я, бо мені ще хотілося побути живою і пожити трохи довше, а не померти через дурне дівчисько.-Тільки нормально поясни, що ти від мене хочеш і з ким це ти збираєшся шукати якийсь спосіб?

-Просто тобі іноді потрібно буде ходити на пари замість мене або просто сидіти у кімнаті. Але не хвилюйся я буду обирати такі дні, щоб не потрібно було використовувати силу, а лише теорія і все,-почала вона пояснювати, але мені все рівно здається що щось може піти не так,-і бажано щоб нас не бачили вдвох разом, бо тоді цьому плану буде кінець

І тільки я хотіла відповісти, що це звучить як  повна маячня і що так можна досить легко спалитися, адже я там нікого не знаю, як раптом  у двері хтось постукав.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше