Брайан

***

Діти, колишні немовлята, тепер виходили заміж і обирали наречених, дерева, посаджені зовсім недавно, давали велику тінь, ночі здавалися надто довгими, дні короткими. Ціни стрімко зростали. А що стало з нами? Ми топталися на місці. Світ змінювався, ринок розвивався. Ми продовжували стояти на місці. Якщо одного разу Ви раптом виявили, що заробітку ледве вистачає на життя, що все подорожчало, - не поспішайте лаяти долю. Ця бідолашна ні в чому не винна. Ринок росте і розвивається, щоб ваша вартість росла разом з ринком, все, що необхідно – безперервний розвиток. Що нового Ви дізналися сьогодні? Якщо Ваша відповідь «нічого», – Ви збідніли.

Коли втомлене післяполудневе Сонце серпня неспішно прогулювалися по чистому блакитному небу, Вона брала величезну корзину з вербового пруття, куплену на місцевому ярмарку відразу після прибуття в містечко, гострий ніж, невеликий клубок грубої, шорсткої мотузки і вирушала в саму глибину соснового лісу, там Її розчервонілі під палючим Сонцем щоки огортала прохолода, повітря було наповнене свіжістю, терпкістю. Старі сосни впритул підступали з усіх боків, їх густе гілля переплелося, наче підтримуючи один одного, під ногами, взутими в м'які балетки з волової шкіри, подарунок Джека, потріскували голки, що обсипалися на землю.

Вона озирнулась. Глибоко вдихнула наповнене смолою повітря. Вдих за вдихом ліс зціляв, насичене киснем повітря наповнював Її розум, виганяв з нього суєту.

Вдосталь надихавшись, вона безмовно дякувала лісові за щедрі дари. Сьогодні Вона прийшла по нові соснові гілочки з іще зеленими молоденькими шишками. Через пару годин, Вона перетворить зібрані скарби в варення. Варення із м'яти і хвої.

Попередньо розтопіть піч, до моменту приготування варення піч повинна дихати жаром, але не обпалювати. Промийте свіжозрізані молоді пагони хвої в джерельній воді, викладіть на лляний рушник, дайте їм відпочити. Відправляйтеся в сад по запашне листя м'яти. Промийте м'яту, викладіть до хвої.

Зніміть із гака глибокий мідний тазок, протріть сухим бавовняним клаптиком тканини, викладіть у таз хвою, зверху покладіть м'яту, злегка пожмакайте листя, щоб воно краще віддавало неповторний аромат і цінні масла. М'яти має бути вдвічі менше, ніж хвої.

Залийте все водою так, щоб вона покрила підготовлені інгредієнти. Добре прогрійте, а коли суміш завирує, зніміть з вогню, залиште настоюватися.

Процідіть відвар, злегка підігрійте, додайте рідкий мед, рівно половину від кількості відвару, розкладіть вміст по банках. Це варення, як не можна краще, підходить для неспішних пізніх зимових сніданків. Воно додасть сил і енергії.

Ми частина світу. Ми частина природи. Люди не існують окремо від річок, озер, дерев і чагарників, птахів і комах, повітря, землі і води. Ми живемо в тісному взаємозв'язку. Все, що потрібно для повноцінного життя, у нас вже є. Завжди було. Завжди буде. Допитливий розум, широко відкриті очі й мудре серце знайдуть дорогу.

У сучасному світі людей долає занепокоєння. Ми постійно прагнемо щось переробити, поліпшити, вдосконалити, разом із цим ми забуваємо про те, що природа давно зробила за нас. Люди можуть вдосконалити тільки те, що було створено руками людини. Те, що було створено природою, нам не поліпшити, так як цей творець продумує все до дрібниць.

Природа подарувала нам апельсин. Спакувала в ідеальну упаковку з міцної шкірки, просоченої цінними маслами, корисними для шкіри рук, нігтів, вони мають антибактеріальні засоби, відновлюють і загоюють. Кожна часточка цього фрукта багата вітамінами, мікроелементами, цінними кислотами. У кожній часточці безліч сокових мішечків, що представляють собою незамінну для очищення організму клітковину, вони дбайливо зберігають солодкий нектар. Але нам здалося, що ми краще зможемо розібратися що до чого.

Ми взяли апельсин, видалили шкірку, клітковину, щедро присмачили отриманий нектар цукром і помістили в паперову коробку або того гірше в пластикову пляшку.

Підрахувавши всі витрати, ми збільшили вартість. Ми запустили рекламу, що сік набагато краще і корисніше, ніж просто апельсин, у кінці кварталу ми підрахували прибуток і задоволено потерли долоні. Ми непогано заробили. Ми успішні. Ми жадібні, ненажерливі людці, здатні на масштабну брехню в ім'я хрустких зелених купюр. Ми закутутємо свою брехню в слово «зручно», тим самим збільшуємо вартість і продажу. Ми збільшуємо кількість сміття, кількість відходів, кількість пластику. Ми зменшуємо ресурси планети, але ж це все зручно: пити сік із пакету, набагато незручніше самому почистити апельсин, оскільки для цього доведеться бруднити руки, а нам легше забруднити розум.

Настав час позбутися від зручного пластику. Люди з покоління, що йде енергійно махають головою і сумно і протяжно зітхають – який крок назад, стільки розробок і праць перекреслено! Сотні годин, проведених хіміками в задушливих лабораторіях у пошуку ідеальної формули, а ви, невдячні, надумали повернутися до лляних мішків, дерев'яних скриньок і кошиків із гнучких вербових гілок.

Так, ми відступаємо, робимо крок назад, щоб виправити жахливу помилку. Помилку, за яку всі ми будемо розплачуватися. Дешевий і зручний пластик перетворився на зброю сповільненої дії і випустив цей снаряд людина.

Я усвідомила, який удар по людству було завдано, коли відправилася в гості до однієї сільської жінки. Вона була вдовою, не дивлячись на те, що їй було не більше сорока. Особливих занять у неї не було, вона тужила за чоловіком, приймала всіх бажаючих її відвідати, дивилася різноманітні телепередачі, спрямовані на те, щоб скрасити довгі години самотності. Я прийшла без запрошення, просто виявилася поблизу, після довгої пішої прогулянки і вирішила заскочити на хвилинку.