РОЗДІЛ 4 Труднощі

Перед новим 1989 роком додому повернувся Рустем. Підійшовши ближче до під'їзду застиг - перед очима знову постало побоїще. Потрусивши головою відігнав жахливе мариво. Дама в чорному постійно перебувала поруч з ним у далекому краю. Бачив як гинули люди, які стали для нього справжніми друзями. Тими, хто завжди прикриє спину. 

Вдихнувши й видихнувши відчинив двері і зайшов всередину. Тут майже нічого не змінилося. Ті самі облуплені стіни,  поламані поштові ящики і дермантин на дверях. Від того з'являлося відчуття безвиході. Те, що було в далекому краю, де змушений був вбивати людей. 

"Невже я вернувся додому?"- промайнуло в голові. Не до кінця ще в це вірив. Думками досі перебував в горах зі своїми. Згодом почав підніматися вгору. Кожен крок відлунював молотком у скронях. Серце шалено калатало в грудях. Здавалося він  ось-ось зомліє. Діставшись нарешті Рустем підійшов до квартири й постукав.  Секунди тягнулися нескінченно довго. Ось двері відчинилися і на порозі з'явилася мати. Поглянувши на сина кинулася йому на шию й розплакалася. 

• Тихіше, мамо, бо сусіди почують.- прошепотів їй на вухо, обіймаючи.
• Я не знала чи ти вернешся, синку. - заспокоївшись промовила мати.

Згодом вони вже сиділи за столом в кухні і пили чай з канапками. Мама не могла повірити, що він вдома. Батько стримано кивав, слухаючи синову розповідь. Не такої долі бажав йому. Але нічого вже не зміниш. Доведеться звикати до нового життя. Яким воно буде ніхто з них не знав. Повернувшись додому Інга одразу зрозуміла- щось трапилось. Зайшовши в кухню і побачивши брата не одразу зрозуміла, що це він. Згодом кинулася йому на шию й заплакала. 

• Не треба, кнопко. Я живой. Ето главне.- заспокоював її як міг.
• Я не вірила, що вернешся звідти. - нарешті озвалася дівчина, сівши на табуретку. Її тіло продовжувало здригатися від надміру емоцій.
• Ніхто не знав про це.- стиха промовив батько, закурюючи самокрутку. Грошей на нормальні цигарки не завжди вистачало.

Довго вони ще балакали про важливе. Хлопця не полишала тривога. Інтуїція підказувала, що насувається щось зовсім нове. 

За вікном панувала справжня зима. Вітер жалібно завивав немов віщуючи непрохані зміни в суспільстві та країні. До них ніхто не був готовим.