Гра чи дійсність

Як ти ставишся до життя...як до дійсності чи гри?

І що Тобі найбільше потрібно, щоб бути щасливою людиною?

Колись я ставилася до всього абсолютно серйозно, а потім собі подумала, в якщо я можу приймати новий досвід, як захопливу гру, адже...так легко навчатися новому граючи. 

І кожен етап свого життя почала проходити як надважливу місію, де я- супергерой і творчиня своєї дійсності. 

Ви будете праві, якщо скажете, що це правильно, але й ідентично, не помилитеся, якщо скажете, що є доленосні процеси...і вони не відворотні, але, у тому й заковика...не як сталося, а як ви на це зреагували, бо реакція - теж свідомий чи підсвідомий вибір.

Коли ми ставимося до життя як до гри, стаємо більш відкритішими до нового, з легкістю дозволяємо собі приймати в життя зміни. 

Наче актори на життєвій  сцені. Де  світло прожекторів на нас направлене 24/7, де можемо творити, часом навіть не за сценарієм, імпровізуючи.

Хто каже, що життя складне, не грав по-справжньому, кожну мить дозволяючи собі грати різні ролі. Людина- не одна модель поведінки, особистість з різноманіттям інтересів, вмінь, навичок і складових характеру.

Вона не може все життя прожити за одними законами, бо частіше за все, твердження, які працювали в дитячі та юнацькі роки, вже в зрілому віці і старшому не працюють. Це і є закон еволюції людини. 

Наприклад, якщо ти не сприймаєш своїх підліткових , незграбних рухів...не означає, що так буде все життя. 

Чи...скажімо, не приймаєш в собі якусь рису, чи щось дратує в інших, теж не означає, що так буде завжди.

Ти ростеш на протязі всього життя і переконання, звички, змінюватимуться теж . 

Ось і сила ролі. І я зараз не маю на увазі соціальних ролей по типу : батько, вчителька, дружина.

Людина - не просто соціальна роль, а в першу чергу, душа, особистість з набором усіх їй даних генетично і при житті набутих якостей  для життя.

В нашім житті хоч і ролей безліч, але що саме обрати, залежить лише від тебе.

То, що обереш ти?