8. Вкрадений поцілунок

– Негайно зупини! – налякано закричала Аня. Дівчина розгублено дивилася перед собою, але бачила лише розмиту картинку. Вона не розуміла, чи це від сліз, що з’явилися в очах, чи все ж таки через швидкість, з якою їхав Мартін.

– Замовкни, ідіотко! – вигукнув хлопець, не зводячи погляду з дороги. – Якщо не хочеш, щоб ми розбилися, то краще сиди та мовчи! 

Аня мимоволі перевела погляд на спідометр і побачила, як стрілка впевнено перетнула позначку в 150 кілометрів на годину і навіть не думає зупинятися. У горлі став клубок і захотілося вистрибнути на ходу, щоб бути подалі від цього ідіота. Швидкість не приносила їй жодного задоволення, і дівчина ще й уявила, як будуть плакати її батьки, коли дізнаються, що вона розбилася на машині. 

Аня відвернулася від Мартіна і тепер розгублено витріщалася в бокове скло, де на шаленій швидкості перед очима проносяться дерева і якісь напівзруйновані будинки. Сльози градом котилися з очей, але дівчина і не думала їх зупиняти. Якщо їй судилося померти в компанії цього ідіота, то так тому і бути. Єдине, чого справді боялася дівчина – це болю.

Коли машина почала гальмувати, Аня одразу це відчула. Розгублено перевела погляд перед собою і побачила уже знайомий натовп. Отже, вони повернулися назад. Машина плавно зупинилася, і Аня одразу ж спробувала відчинити двері, але вони все ще були зачинені. 

– Випусти мене негайно, хворий придурок! – закричала, сердито глянувши на хлопця. Мартін же абсолютно спокійно сидів за кермом, продовжував тримати його руками й прикрив очі, наче вирішив просто тут перепочити. 

Зрозумівши, що випускати її Безпалов не збирається, Аня накинулася на нього з кулаками. Вона встигла завдати кілька ударів, коли Мартін перехопив її руки та тепер поглядав просто в очі. Якось миттєво стало важко дихати й салон автомобіля виявився надто тісним.

 – Ти божевільний! – закричала дівчина, не втримавшись. – Ми могли померти! 

– Не знаю, чи це тебе переконає, але у мене все під контролем, – не зводячи з неї погляду своїх блакитних очей, заявив Мартін. – Я чудово ганяю. Шкода, що через свою істерику ти цього не побачила. 

– Я ненавиджу швидкість. І тебе ненавиджу! – засичала Аня, відчуваючи, що так і до істерики недалеко. До того ж машина Безпалова стояла посеред натовпу і за тим, що відбувалося в салоні, спостерігало надто багато людей. Серед натовпу Аня помітила Дениса, але чомусь хлопець не поспішав їй на допомогу.

– Та невже? – усміхнувся Мартін. – То що ти тут забула? Невже не знала, куди тебе привезе Ден? А! Я все зрозумів! Ти закохалася в Панова і сліпо повірила його казочкам. Ну… у цьому сенсі мій друг просто ас! Шкода лише, що зараз він не поспішає рятувати свою принцесу з рук жахливого монстра. Як думаєш, чому? 

Аня знову знайшла поглядом Дениса, який похмуро спостерігав за цією виставою, і вже вкотре пошкодувала, що погодилася їхати сюди. Тільки себе ідіоткою виставила і пережила небувалий стрес. 

– Добре, я визнаю, – зітхнула дівчина, зазирнувши в очі цьому чудовиську. – Ти переміг. Я більше ніколи не перейду тобі дорогу. І ще. Якщо випустиш мене звідси, я… при усіх попрошу у тебе пробачення. Ти ж цього хочеш? 

Ані було неймовірно важко зробити цей крок, та іншого виходу з цієї ситуації вона не бачила. Цей вечір змусив її зрозуміти, що варто триматися подалі від таких людей, як Мартін і Денис. І якщо для того, щоб загладити конфлікт, потрібно привселюдно вибачитися, то Аня готова це зробити.

– Так швидко здалася? – надто прискіпливо розглядаючи її обличчя, запитав Мартін. – Я-то думав, що тебе на довше вистачить.

– Вибач, що розчарувала, – прошепотіла Аня. – То ти мене випустиш, чи як? 

Безпалов ще мить розглядав дівчину, а тоді несподівано схопив за шию і поцілував. Коли його гарячі губи з силою накрили вуста Ані, дівчина не одразу зрозуміла, що відбувається. Можливо, уся справа була в тому, що вона просто не чекала такої підстави з його боку. А ще… це був її перший поцілунок, і його вкрав цей ідіот!

Мартін, напираючи, хотів проникнути їй у рот своїм язиком, але Аня нарешті змогла думати нормально і почала гамселити хлопця кулаками по грудній клітці. Цей поцілунок не приносив їй задоволення, навпаки, хотілося витерти рот після таких залицянь.

– Як це мерзенно! – закричала, коли Мартін нарешті дав їй спокій, а тоді ще й вдарила його рукою по обличчю. Удар вийшов доволі сильним, тому що руку одразу ж обдало болем, і Аня мимоволі скривилася. – Ти покидьок! 

– Будемо вважати, що це були твої вибачення, – Мартін виглядав абсолютно спокійним і мало зважав на те, що його щока теж добряче почервоніла. – Сподіваюся, що тепер ти не будеш доводити справедливість. Наступного разу я вже не буду таким добрим. А тепер вимітайся! 

У дверях почулося рятівне клацання, і Аня швидко вийшла на вулицю. Навколо було стільки людей, що голова йшла обертом. Але дівчина низько опустила голову, щоб ніхто не бачив її мокрого від сліз обличчя. Їй і так здавалося, що всі навколо бачили цей ганебний поцілунок Безпалова. Згадавши, як губи хлопця накрили її губи, Аня ще більше розізлилася і пришвидшила ходу.

Пробравшись крізь натовп, вона почала шукати поглядом Віку, але несподівано її схопив за руку Денис. От його Аня точно бачити не хотіла! 

– Анюто, мені шкода, – зробив винний вираз обличчя хлопець. – Я сподівався, що Март сьогодні буде в клубі, а не тут.