Нічка

Ввечері вона довго думала над їхніми словами. Чи варто тут залишатись? Це все терпіти, щоб бути вдома? Відповіді не знаходила. Напруга у тілі зростала. Тривожний напад. Знов. Аліса почала ридати, вона відчувала себе тут беззахисною. Хоча так сильно хотіла попасти додому всі ці місяці. Казала, що нічого не боїться, але побачивши два літака над головою і відчувши декілька вибухів за кілометрів 10 від неї, швидко змінила думку. 
Батько, матір, сама Аліса знала, що ситуація тільки погіршується, але хотілось хоч з сім’єю нарешті побачитись. 
По факту , тебе тут може прикінчити в будь-який момент. Якщо ти на вулиці, то шансів вижити досить мало, ще кожен вибух дуже добре чутно незалежно від відстані. А якщо сидиш на сьомому поверсі багатоповерхівки, то тебе можуть розкопувати годин п’ять, а найстрашніше - не вмерти, а отримати тяжкі поранення, пам’ятаючи весь залишок життя той жах, що був під час і після прильоту. В Аліси все тіло стислось, стало жарко та неймовірно сильно боліли ноги. 
Бах.... Через пів хвилини ще раз, ще раз ііі..... ще раз. Дев’ять вибухів. 
Перші прильоти влучили у сусідній будинок. Там проживали двоє  знайомих і найулюбленіша вчителька за весь час навчання в школі. Аліса знепритомніла, а під час останніх вибухів отримала поранення. Її сім’я лежала в непритомному стані до приїзду швидкої, тільки мама постійно ходила туди сюди щось кричучи, але не пам’ятала, що саме. Розкопали всіх швидко. Першим тата забрали, і кудись повезли. Алісу оглядали прям у дворі. 
- Як себе почуваєш? - вона пожала плечами. - Все нормально, дитино, все буде добре. Тобі треба трохи відпочити. Синців маєш небагато, є пару ран від уламків, але вони не страшні. Зараз перев’яжемо, потім про них навіть не згадаєш.  
Аліса поступово приходила в себе: 
-А де? Де мої батьки?! Вони далеко? Покличте їх по-швидше. Чи ні, я сама краще піду. 
- Тихо-тихо, посидь, тобі краще не вставати самій. Твоя матір вже скоро буде тут. Давай зараз тебе відвезуть до родичів. Сестри, бабусі чи дідусі є? 
-Але я хочу з батьками поговорити, то дуже важливо. 
-Алісо, ти ще слабенька, тобі треба відіспатись, а батькам ми обов’язково передамо, гаразд? 
- Якщо так, то ладно. Бабуся з дідусем біля супермаркету живуть, відвезете? 
- Звісно, зараз, пару хвилиночок я тебе перев’яжу і тебе Гріша відвезе. - Лікарка взяла в машині бинт з якоюсь баночкою. 
Через десять хвилин їй вже допомагали зайти до бабці в дім. Ще дали таблетки від головного болю, стан має налагоджуватись.