Повелителька темряви

Розділ 14 "Незакінчений ритуал"

- Якщо всі в зборі, то можемо розпочинати, - сказав містер Хантер, - Ми уважно слухаємо тебе мамо!

Жінка присіла в кресло, жестом руки всіх запросила також присісти, бо розмова може бути довгою.

- Так, я розумію, що ви можете сердитись, що я від вас таке приховала. Але так було потрібно. І те що Арія тут вже небезпечно. Моя мета була одна – захистити свою внучку. Єдину внучку. І я піду на все, щоб це і далі робити.

Не витримавши місіс Рівера перервала монолог відьми.

- Дайте вже нарешті відповідь на головне питання! Арія наша донька?

Жінка глибоко вдихнула. Видно було, що їй тяжко говорити про це.

- Так, це правда.

Довгоочікувана відповідь. Хто б міг подумати, що таке може статись. Ти живеш звичайним життям. Ходиш до школи, зустрічаєшся з друзями, закохуєшся. І все ніби чудово. Але все це лише марево. Насправді ти незвичайна людина, а відьма. Твій батько могутні вампір, мати перевертень, бабуся найсильніша відьма. Оце так сімейка.

- Як ти могла таке приховувати, мамо?! – Розлючино прокричав вампір, оскаливши свої клики. Очі стали червоними, ніби два маленьких колодязя крові.

- Я ж лише хотіла вберегти її. – Щиро сказала жінка.

Вампір почав жбурляти меблі в різні сторони, намагався виплеснути свій гнів.

- Досить! – Закричала Арія. Хвиля магії вдарила по всім, змусила прийти батька до тями.

Арія звізно очікувала, що Фреда підвердить, що вона і справді їх дочка. Але все одно після почутого, стало якось не по собі. Коли дівчина почала розслідувати смерть прийомних батьків, вона не очікувала, що її життя суцільна брехня.

Дивні почуття переповняли юну відьму. І радість і розчарування.

Містер Рівера змінився в обличчі. Він знайшов свою доньку. Про таке щастя чоловік і мріяти не міг. Андреа теж дуже зраділа.

- Любий, лють свою виплескуй на ворогах, які бажають смерті нашій донці. А зараз краще дозволь собі нарешті бути щасливим. Ми з тобою отримали шанс стати батьками. Давай не будемо ним нехтувати. Я не хочу щоб наша донька бачила в нас монстрів.

І все ніби добре. Але ж Арію все ще хотіли вбити. Дехто не вірив, що вона так просто померла. Та ще й слова Клариси.

 Андреа й Хантер нарешті обняли свою доньку. Сім’я воз’єдналася. Нарешті.

Арія була дуже рада цьому. Їй пощастило. Вона вже втрачала батьків і знає як це цінно мати в своєму житті людей, котрі щиро тебе люблять лише за те, що ти є. Дівчина стояла обіймала батьків. Було таке відчуття, що земля йде з під ніг і вона кудись падає. В якусь глибоку чорну яму в якій немає дна. Світло в кімнаті почало миготіти, все довкола ніби ходило ходором. Почався землетрус. І походження його було зовсім не природнє. Арія все ще летіла вниз. Ногі підкосились, вона впала. Ніхто не розумів, що з нею таке.

Раптом чиїсь знайомі руки вхопили її і поволі витягували з темряви. Відьма повільно відкривала очі. все довкола пливло. Незрозумілі силуети, постаті. Голова йшла обертом. По-троху її зір нормалізувався. Вона почала розрізняти людей, предмети довкола. Перед собою побачила Адама. Це його руки підхопили її коли вона падала в темряву.

- Що зі мною? – тихенько, ледве чутно спитала юна відьма.

- Ти магію використувала останнім часом? – запитав стурбовано Адам.

- Майже ні.

- О ну зрозуміло, що з тобою, - сказала Фреда, - ти переповненна. Потрібно регулярно застосовувати свою силу, Дитино. Щоб вона виходила на волю. Бо інакше вона переповнить тебе і може поглинути.

- Тобі потрібно трохи відпочити і почати практикуватись в магії, щоб надалі не було таких ситуацій.

Арія відчувала, що вони праві, бо всередині відбувалась постійна борьба з темрявою. Так, треба виплескувати кудись силу, бо інакше вона її поглине і від відьми залишиться лише оболочка. З кожним днем опиратись було все складніше.

- Так, мені справді треба відпочити. Я й не думала, що бути відьмою так виснажливо.

Фреда з Адамом переглянулись. Це був поганий знак. Юна відьма не повинна була відчувати слабкість. А навпаки. Можливо це ще такий побічний ефект від відьомської клітки. Але була велика вірогідність того, що дівчина недокінця прийняла свою сутність і свою магію. Тому ритуал не був завершений. І в будь-який момент тьма може взяти відьму в свій полон.

Тому Арії доведеться ще раз пройти ритуал прийняття. І на цей раз потрібно зробити все правильно. Вона повинна прийняти, те що вона відьма. Якби їй це не подобалось. Доведеться назавжди попрощатись з минулим. Вона тепер інша. І була іншою, просто цього не розуміла, але глибоко всередині завжди це знала.

Як виявилось бути відьмою не так вже і весело.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше