154

Покінчивши зі справами в королівстві, тим же шляхом вони повернулися в Небесне місто. Після повернення на них уже чекали друзі. Біля самого входу застигли з радісними усмішками Арфа, Ванзе і Грей з букетом квітів у зубах.

Як друзі примудрилися засунути йому квіти в зуби, так і залишилося загадкою. Її пес узагалі дуже трепетно ставився до своєї пащі, через травму тільки ветеринару з терплячим гарчанням дозволяв доторкнутися.

- Треба б бенкет влаштувати з цього приводу! - не приховуючи збуджено-піднесеного настрою, виголосила фея.

Тільки бажання святкувати в замку разом із вищими драконами ні в кого не було.

- А давайте сходимо в ту таверну? - запропонувала Амія, і ніхто не перепитав, який заклад вона мала на увазі.

Вони дружно рушили назустріч пригодам. Дівчата йшли трохи попереду, і щира феєчка не забула поділитися своїми захопленнями.

- Що тут коїлося, коли лорд Сівер прокинувся! - вимовила вона змовницьким пошепки. - Як дізнався, що ти у в'язниці, - такий розгін влаштував, навіть спадкоємця не пощадив! Пані Терліт одразу ж вислали і позбавили можливості приймати людську подобу. Нехай поміркує над своєю поведінкою сотню років у холодних печерах. Імператор, щоб усе владнати, одразу запропонував мирний договір із темними, тільки б дракониху не стратили, вона виявилася якоюсь його родичкою. Про те, що з тебе знято всіляку провину і ти є нареченою Дикого дракона, сповістили по всій країні. Всіх інших претенденток, на радість Його Високості, вислали з палацу, слідом за драконихою. Пана Арвіна таким ще ніхто не бачив, я думала - він половину імперії рознесе!

- Він так був страшний? - пишаючись своїм чоловіком, усміхнулася Амія.

- Ще й як! - зістроїла величезні очі Арфа.

- А Галатіїль? - фея несподівано згадала про неприємну світлу, що тинялася в палаці поруч із її драконом.

- Так її лорд Сівер відіслав у перший же день, щойно про тебе дізнався!

Коли дісталися потрібного закладу, всередині, виявилося, на них уже чекали троє здорованів і ще парочка ельфів, що вибралися тоді з демонічного світу.

Побачивши Амію, здоровані принишкли, зі здивуванням роздивляючись принцесу Темних.

- Зелені ви пики! - гучно привітала їх та й кинулася обіймати.

- Катя-я-я-я! - прогуділи у відповідь орки, витираючи сльози, що виступили від щастя...

***

Уперше Темна входила до замку драконів як офіційна наречена, у гарній сукні та з усіма атрибутами влади. На урочистість зібралася мало не вся імперія. Величезний зал насилу вміщував охочих побачити красуню з роду Нічних мисливців.

Тільки Амія була б не Амія, якби знову не наробила галасу своєю появою. Попереду неї крокував величезний пес і скалив зуби на всіх, хто робив хоч один рух у її бік.

Гості розступалися у священному жаху подалі від собаки, більше схожої на моторошного монстра зі Священного лісу.

Потім була пишна церемонія, що прогриміла на всю імперію. Святкували багато днів і ночей.

Далі має бути «І жили вони довго і щасливо!» А ось і не так...

Жили ду-у-уже довго і ду-у-уже щасливо! Народили купу діточок і відбудували безліч міст.

Тільки, маючи настільки непрості характери, іноді сварилися. На загальну радість, після перемир'я на світ з'являвся ще один дракон із темною магією.

Одного разу сварка набула настільки небаченого розмаху, що ненавмисно активувалася давно заснула магія Відплати, і душу Темної закинуло в інший світ, а Арвін кинувся її рятувати.

Врятував, звісно!

Але це вже зовсім інша історія!

Кінець.

Щиро дякую любі читачі за вашу підтримку.  За кожен комментар, та зірочку.

Ваші добрі слова надихають, та дають бажання далі писати.