147

Мандрівними шляхами охоронниця повернулася в покої своєї пані.

- Де ти була? - зустріла її обурено принцеса, - Я шукала тебе весь вечір!

- Хіба лорд Сівер не приставив до вас трьох міцних охоронців? -здивувалася Амія, яка не очікувала такої реакції. - Інакше я б не залишила вас саму!

- І все ж де ти була! - трохи зменшила тон її високість.

Підозри в неї закралися ще за столом. Лорд приділяв її охоронниці занадто багато уваги. І зникли вони одночасно. Принцеса всю ніч не спала, з'їдаючи себе ревнощами.

- Я була в бібліотеці! - чесно відповіла Амія і додала, поклавши руку на серце: - Усю ніч!

Така відповідь Світлу не задовольнила, але більше охоронниця не сказала ні слова, як не намагалася та її розговорити. Довелося принцесі змиритися.

- Сьогодні день полювання! Ти поїдеш зі мною! - видала вона наказовим тоном.

- Слухаюся, Ваша Високість! - ховаючи посмішку, відгукнулася Темна.

У призначений час вони спустилися у двір до інших гостей. В очікуванні, коли їм подадуть коней, тихо перемовлялися, ділячись враженнями про вчорашню театральну виставу.

Амія не могла стояти на місці. Охоплена цікавістю з приводу того, що стало з паном Арвіном після потрапляння до її пастки, вона знову залишила свою підопічну і повернулася до палацу.

Передчуваючи задоволення від його побитого вигляду, стрімко помчала вгору сходами.

Але, вибігаючи на потрібний їй поверх, ледь не зіткнулася з парочкою, що обіймалася. Темна за інерцією сховалася за ріг. І тільки там усвідомила, що зараз побачила.

Лорд Сівер обіймався з пані Терліт. Серце на мить перестало битися. Це видовище розлютило її так, що дівчина ледве стрималася, щоб не вийти й не запустити в обох магією вогню.

На її руках уже почало палахкотіти полум'я. Лише силою волі Амія змусила себе заспокоїтися. Убити двох драконів вона не зможе, а тільки видасть себе з головою.

- Брехун! - видихнула вона, прямуючи назад.

Темна побігла, намагаючись опинитися якомога далі від парочки. Тому вона не чула тих слів, якими нагородив пан Арвін дракониху.

- Я не можу вам нічим допомогти! - говорив він холодно, намагаючись відірвати від себе дівчину, що вчепилася намертво. - Моє серце належить іншій! Якщо я дізнаюся, що ви знову використовували магію або в інший спосіб намагалися будь-кому нашкодити, - вас тієї самої миті відправлять до драконячих печер стерегти скарби, на сотні років позбавивши можливості набувати людської подоби.

Лорд Север поспішав побачитися з Темною перед полюванням. Лікар витратив кілька годин, щоб залікувати його рани від поставлених нею пасток. Після того як вони провели чудову ніч, це шкідливе дівчисько зробило йому такий подарунок. Арвіну не терпілося серйозно з нею поговорити. Досить цих ігор, треба зізнатися, що він давно знає, хто вона така.

Ледве позбувшись настирливої драконихи, він поспішив у двір.

Тільки розмови в них не вийшло: у той самий момент, як він вийшов із палацу, оголосили про початок полювання. І весь натовп гостей потягнувся через поля до лісу.

Що далі, то народу навколо ставало менше, всі роз'їжджалися, вишукуючи неходжені куточки в пошуках кращої здобичі. Темна була у своїй рідній стихії, тому дозволила собі розслабитися й зануритися в тяжкі думи. У якийсь момент вона помітила, що слідом за їхньою невеличкою групою ув'язалася дракониха.