143

- А, я знаю! - несподівано видала інша придворна дама. - Чула, багато років тому лорд Сівер був одружений з принцесою темних. Але він хіба не з примусу одружився, щоб зупинити військо Нічних мисливців?

Амії наче відро крижаної води хтось на голову вилив, вона міцніше стиснула келих, щоб не виплеснути його вміст на нахабку.

- Зовсім ні! - поспішив відповісти спадкоємець. - Вони кохали одне одного шалено!

- Ви брешете! - почулося з усіх боків.

- Дурниці! - встряла в розмову і дракониха. - Якби та принцеса кохала пана Арвіна, вона була б поруч із ним!

«Безмозкі курки!» - розлютилася Амія.

- Вам нема чого побоюватися! - вимовила вона, і подивилася в очі лорду Сіверу. - Принцеса темних померла!

За столом повисло мовчання.

Дракон і Темна застигли, не відводячи поглядів один від одного. Час потягнувся, немов гумовий.

Що коїлося в їхніх душах, тільки їм було відомо. Давні події пронеслися перед очима, сколихнувши забуті почуття.

- Раз її більше немає, - зауважив хтось ледве чутно. - Давайте про неї більше не будемо говорити!

Через деякий час розмови знову відновилися, а ці двоє ще довго сиділи в задумі.

Дракониха скористалася ситуацією і підлила в глечик із вином придбаний на чорному ринку засіб. Байдуже, кому розіллється цей напій, їй було геть байдуже, що трапиться з рештою, головне, щоб дісталося лорду Сіверу. Від «нового вина» навіть дракон втратить розум! Вогонь у його тілі зможе погасити тільки ніч палкого кохання. Терліт збиралася цю ніч провести з ним.

- Братику, щось ти засумував! - помітив мовчання Арвіна спадкоємець. - Давай вип'ємо!

І налив повний келих із заповітним зіллям, спорожнивши відразу ж половину глечика. Дракониха миттю повеселішала. Їй навіть не довелося нав'язуватися, принц усе зробив за неї.

Але те, що Його Високість створив далі, - привело її в шоковий стан.

- Пані охоронниця, здається, теж не в дусі! - хмикнув принц і другу половину глечика вилив Темній, що завмерла в глибокій задумливості.

- Ви що? - підскочила пані Терліт, не стримавшись. Але, помітивши спрямовані на неї погляди, поспішила виправдатися. - Ви розливаєте дороге вино простій прислузі!

- Вона мій охоронець! - несподівано для всіх обурилася принцеса світлих. - А не просто прислуга!

- І наш друг! - підхопив сам лорд Сівер, чим викликав перешіптування і багатозначні погляди в бік обговорюваної особи.

Амію мало хвилювали висловлювання драконихи. Але те, що за неї заступилася принцеса і навіть дракон, здивувало.

- Вона мало не вбила вас! - прошипіла пані Терліт. - Це не тільки я бачила!

- Усього лише непорозуміння, - відгукнувся принц, перериваючи небажану розмову.

Пані Терліт злісно блиснула оченятами і навіть потягнулася за келихом. Чи то відібрати хотіла, чи то розлити, але майор зорієнтувалася швидше.

- Тоді вип'ємо за дружбу! - бадьоро проголосила вона і, відсалютувавши драконам, мало не залпом випила вино.