120

Пожежа була страшною. Усі стіни, що були оббиті шовковою тканиною, штори й меблі зараз палахкотіли, ніби їх облили бензином. Але в цьому світі не було настільки легкозаймистої речовини. Хтось скористався маслом, щоб вогонь розгорівся якнайшвидше.

Вона вже майже дісталася до кімнати Світлої, як повз неї ураганом пронісся дракон у тому ж напрямку. Темна лише мигцем побачила його силует. А наступної хвилини він з'явився вже з принцесою на руках і практично на тій самій швидкості вибіг назовні.

«Він і так уміє?!» - здивовано зауважила Амія, розганяючи від себе дим, що заважав бачити.

Принцесу було врятовано, але, крім Лаіріель, у покоях мали залишатися служниця й охоронець. Жодного з них не було видно. Амія обійшла все приміщення, намагаючись не потрапити у вогняний шквал, що ставав з кожною хвилиною все сильнішим.

Збираючись уже виходити, випадково помітила служницю, що сиділа на підвіконні. Один необережний рух, і бідолаха могла випасти назовні й розбитися, бо висота була пристойна, а під вікном кам'яний настил двору.

Амія стрімко наблизилася, встигла вхопити ту за сукню і затягнути всередину.

- Ні! Ні! Ні! Ні! - почала вириватися дівчина. - Я згорю!

Вона билася в такій паніці, кілька разів штовхнувши рятівницю у вогонь, що Темній нічого іншого не залишалося, як тільки вирубати нещасну, стукнувши в потрібну точку за вухом, і на руках тягти до виходу.

Благо дракон знову повернувся і забрав з її рук важку ношу.

«Охоронець мав перебувати біля дверей - можливо, він перший вибіг!» - вирішила Амія, слідом за лордом пробираючись до виходу.

Але не встигла далеко піти, як просто перед нею звалилася палаюча балка, перекриваючи шлях.

«Це буде найдурніша смерть!» - розлютилася Темна і шарахнула по балці магією, щоб розчистити собі дорогу.

У цю мить поруч знову найнесподіванішим чином з'явився лорд Сівер, зробивши крок до неї прямо з вогню. Схопивши дівчину за руку, в одну мить витягнув її з кімнат назовні.

Тут уже метушилося багато народу, намагаючись загасити пожежу.

Переконавшись, що з врятованою все гаразд, Арвін підійшов до принцеси Світлих, яка сиділа біля стіни і перебувала в несвідомому стані.

Обережно підняв її на руки.

- Йдіть за мною! - наказав охоронниці і стрімко пішов уперед.

Амія попленталася слідом, дивлячись на його широку спину, не сміючи проігнорувати наказ. Вона почувалася винною за те, що сталося. Якби вона не пішла цієї ночі, такого б ніяк не сталося.

Дракон ніс довгими коридорами принцесу, а Темна розуміла: зараз він думає, що перед ним Амія.

«І не боїться, гад, що вона прокинеться і вб'є його! Упевнився у своїй безкарності?» - злилася вона ще більше від того, що раптом зрозуміла, що радіє такій його турботі.

У її душі палахкотіло полум'я сильніше, ніж у покоях Лаіріель.

На подив Темної, дракон приніс принцесу до своїх кімнат. Вони увійшли всередину, і лорд одразу ж огорнув усе приміщення захисною магією. Ні увійти, ні вийти.

Амія залишилася стояти посеред спальні, поки він із ніжністю укладав Світлу на своє ліжко. Оглянувши її на предмет поранень, доторкнувся до чола.

Темна помітила, що він застосував магію, але яку, роздивитися не встигла. Лише мовчки спостерігала, зціпивши зуби. Серце так нило, що дівчина не помічала ран і опіків на своїх руках.

Закінчивши з принцесою, лорд Сівер жестом вказав охоронниці вийти у вітальню, і гранично акуратно, щоб не видати зайвих звуків, зачинив за собою двері.

Далі в мовчанні вони пройшли до кабінету і тільки там, за зачиненими дверима, дракон заговорив.