119

Поміркувавши, зрозуміла, що Лорд навмисно залишив при собі всіх її друзів. Так вона набагато швидше себе видасть. Доведеться або їм зізнатися і все провалити, або здалеку спостерігати, зходячи жовчю. Тепер навіть допомоги їй чекати ні від кого. Вона важко зітхнула.

У принципі, вони б і не допомогли у справі вбивства дракона.

Амія пішла вперед, фея з псом прилаштувалися поруч, орки трохи позаду.

- Хто ви? - запитала Арфа тихим голосом, коли здоровані трохи відстали.

Перед Темною постала дилема: можна їй відкритися чи не варто?

Не дочекавшись відповіді, фея продовжила так само напівшепотом:

- Останнім часом я багато читала про магію темних ельфів, - ніби ненароком зронила вона. - Дивно, але, створивши одне дуже давнє заклинання, вони можуть мандрувати не тільки іншими світами, як дракони, а й переміщатися в чужі тіла.

Вона зробила паузу, даючи можливість Амії заговорити. Але та знову промовчала.

- Грей найрозумніший пес, - зайшла Арфа з іншого боку. - Він визнає тільки свою господиню, ну і мене ще, зовсім небагато. Точніше, він мене слухається, тільки коли йому це було зручно. Тужив дуже сильно, їв погано. А зустрівши вас, раптом ожив!

І знову замовкла, чекаючи відповіді.

Треба було щось говорити. Якщо залишити все просто так, ця прискіплива феєчка може звернутися по допомогу до Арвіна і, зіставивши сьогоднішні факти, вони обов'язково дійдуть певного висновку.

Є надія, що вона не стане розслідувати, але зовсім слабка.

- Ти дуже розумна дівчина! - вимовила нарешті Темна. - І я тобі обов'язково все якось поясню, але не сьогодні!

- Катя?! - приголомшено прошепотіла Арфа, зупинившись. - Це ти?

Її очі стали величезними й повними сліз.

- Ч-ч-ч-ч, - доклала палець до губ Темна і одними очима веліла феї продовжити шлях.

Пройшовши якийсь час у тиші, поки дівчина приходила до тями, вони знову заговорили.

- Це я, - спокійно сказала Амія, не бачачи іншого виходу. - Тільки я попрошу тебе далі робити вигляд, що ми незнайомі. Потім обов'язково все поясню. Збережи для мене цей секрет по старій дружбі!

Вона розуміла, що відсьогодні її час значно скоротився і свою місію доведеться виконувати в найкоротші терміни.

- Але чому? - збуджено запитала фея. - Ми так довго тебе шукали! І Арвін, і хлопці! Ми так сумували і...

Вона ще хотіла багато чого сказати, але Темна її зупинила.

- Поговоримо в більш сприятливий час! Єдине, що прошу, - не розповідай нікому! Ні-ко-му! - Особливо дракону!

Діставшись палацу, вони розділилися. Амія вирушила нагору в покої принцеси, а Арфа з орками у свої кімнати, виділені їм Розшуковим відомством. Грей неохоче потрусив слідом, виконуючи команду господині - залишатися поруч із феєю.

Сяк-так цього разу Темній вдалося вмовити подругу не видавати її, але цей набутий спокій був лише тимчасовим.

Дівчина легко піднялася сходами. Вийшовши в коридор, раптом відчула їдкий запах диму. Чомусь вона відразу здогадалася, звідки він йшов. За секунду подолавши відстань до покоїв Світлої, з жахом побачила, що з-під дверей валять клуби чорного диму.

Недовго думаючи, рвонула на себе двері, назустріч одразу ж вирвалося полум'я вогню, наче тільки й чекало, коли вихід буде вільний.

- Принцеса! - крикнула дівчина, забувши про все, забігаючи в палаюче приміщення. - Лаіріель! - Кликала вона, пробираючись крізь вогонь і дим.