115

Свято тривало. До зали запросили музикантів, і прийом плавно перетік у бальний вечір. Гості вийшли з-за столів. Хтось - просто походжав залом, розмовляючи зі знайомими, хтось - не розлучався з келихом вина, а дехто - вже кружляв у танцях.

Темна і хотіла б привертати до своєї персони якомога менше уваги, але після того, що сталося, до них із принцесою якраз і була прикута більшість поглядів, особливо потенційних наречених.

- Мірі? - запитала Світла, перелякана загальною увагою. - Як думаєш, нам вдасться звідси вибратися живими?

Оскільки претенденткою на серце вінценосних чоловіків вважалася вона, то й заздрощів огрібала на повну.

- Не хвилюйтеся, Ваша Високосте! - відсалютувала їй келихом охоронниця. - Працюють професіонали!

Лаіріель злегка сп'яніла від вина. Щічки почервоніли, очі загорілися. Дивлячись на неї, Амія тяжко зітхала:

«Ех! Сюди б горілочки, та моїх хлопців! Гульнули б! Або орків з елем! Теж весело!»

- Ваша Високість! - поруч несподівано з'явився сам спадкоємець. Він привітав Світлу і звернувся до обох дівчат.

- Не можу оминути вас своєю присутністю. Цікавість сильніша за мене, - почав він дивакувату розмову. - За вами немов шуліка весь час стежить мій братик. Тому я й не втримався!

- Задоволена увагою принца Шуаня! - відгукнулася Лаіріель, опустивши оченята в удаваній скромності і присівши в напівпоклоні.

Він усміхнувся їй, але продовжував чекати відповіді від охоронниці. І та не змусила себе чекати.

- Ви завжди звертаєте увагу на те, що цікавить вашого брата? - запитала вона прямолінійно.

Їхня розмова виходила надто відвертою, якою буває лише у близько знайомих. Тільки вони вперше зустрілися цього вечора. Тому бесіда виглядала радше як загравання.

- Так! - чесно, із самовдоволенням відповів принц. Нахилившись до дівчат, змовницьки зашепотів. - Ми з братом усе життя змагаємося! Хто швидше навчиться читати, хто швидше освоїть меч, хто виграє чергову бійку. Ви не уявляєте, скількох дівчат в юності я в нього вкрав!

Він це вимовив так гордо, що Темна ледь не пирснула зі сміху.

«От балабол!»

Задоволений посмішками представниць прекрасної статі, принц продовжив свої просторікування.

- Єдиний раз він мене обійшов, коли одружився першим! - видав він.

Амії різко стало не смішно, але Його Високість цього не помітив.

- Він одружений? - зробивши величезні перелякані очі, перепитала Лаіріель. Для неї слова принца стали справжнім ударом.

- О! Ні, Ні, Ні! Не хвилюйтеся! - зрозумів допущену помилку спадкоємець. - Шлюб тривав недовго, його дружина незабаром померла.

- Так? - видихнула Світла радісно.

- Від чого вона померла? - розлютилася Амія, через те, що так зневажливо про неї, «покійну», відгукнулися.

- Це довга історія! Та й тут не місце, - зробившись на секунду серйозним, відповів принц.

- Тим паче що лорд Сівер уже йде до нас! Не видавайте мене!

Останнє він прошепотів, повернувши собі балагурський настрій.

- Він явно в комусь із вас зацікавлений, я вирішив зруйнувати його плани!

- Та ви мерзотник, Ваша Високість! - заявила Амія.

Принц, який не очікував такої відсічі, завмер на мить, а потім гучно розреготався.

Лаіріель, яка встигла злякатися зухвалості свого охоронця, у цей момент відчула, що їх поки що не стратять. Від полегшення навіть злегка похитнулася, через ослаблі ноги.