110

 Поясніть, що це? - знову спробувала втрутитися в бесіду Світла, підскакуючи ближче.

- Ваша Високість! - зрозумівши, що вона просто так не відчепиться, Амія вирішила пояснити те, що трапилося.

- Йдучи, я поставила у ваших покоях захист від злих намірів. Якби хтось зайшов до вас у кімнати з поганими намірами, то був би спійманий у мережу. Що ми й маємо! - закінчила діловим тоном, доводячи правомірність своїх дій.

- Ах, ось як! - тут же заспокоїлася принцеса, яка перебувала весь цей час у знервованому стані, бо ні охоронці, ні інші слуги не могли дістати служниць, які висіли під стелею і безперервно верещали, та сильно дратували її своїми криками. - Тоді продовжуйте їх допитувати! - вона знову веліла робити те, над чим і без неї чудово справлялася Темна.

- Слухаюся! - все ж видала Амія, нібито підкоряючись наказу, щоб Лаіріель почувалася господинею становища.

Вона повернулася до притихлих на той момент служниць. Тепер вони знали, чому були спіймані, і перетворилися на переляканих пташок.

- Повторюю запитання, - почала дівчина таким тоном, від якого навіть у принцеси побігли мурашки по шкірі, і вона, різко передумавши слухати, поспішила сховатися в спальні. - Навіщо ви відвідали покої Її високості?

- Принесли вечерю! - пропищала, ледве дихаючи від страху, перша.

Друга вже перебувала в переднепритомному стані, тому взагалі із себе нічого не могла видавити.

- Добре! - холодно погодилася Амія. - Я залишу вас у цій пасці доти, доки не скажете правди!

Вона піднялася, нібито збираючись піти.

- Ах так! - вдаючи, що щойно згадала, продовжила вона:

- Ці магічні тенета живляться енергією спійманих! Ви зараз уже відчуваєте, як сили покидають вас. Скоро почнеться така слабкість, що не зможете поворухнути навіть пальцем, повіки стануть настільки важкими, що очі закриються самі собою. Через годину від вас залишаться лише висохлі тушки, немов окунці на сонці!

Вона сильно перебільшувала можливості магії, якщо не сказати - гарненько прибріхувала. Але крім неї про це ніхто не знав.

І прислуга, і охорона, і слуги, які перебували в кімнаті, з жахом поглядали на недолугих служниць, що потрапили в тенета.

Промовивши все це, Амія з переможним виглядом розвернулася і зробила всього один крок до виходу, як ззаду почулося тихе:

- Стійте!

Витримавши гідну паузу, щоб дівчата сильніше занервували, Темна повернулася до них і присіла, не зронивши більше ні слова.

Якийсь час тиша стояла гробова, давлячи на злочинниць сильніше, ніж будь-які слова.

- Ми... - заговорила знову, ковтаючи сльози, одна з них. - Нас змусили це зробити! - випалила вона і замовкла.

Амія лише підняла одну брову, чекаючи продовження. І служниці не витримали! Збиваючись і перебиваючи одна одну, вони повідали чудову історію. В якій відома пані дракониха змусила їх під загрозою життя принести в кімнату до Світлої принцеси отруєну їжу.

- Вона нас уб'є! - хором голосили дівчата, заливаючись гіркими сльозами.

- Пані! - звернувся до Темної один з охоронців, які спостерігали за всім. - Необхідно доповісти про подію лорду Сіверу! Його відомство займається розслідуванням усіх справ. Цей випадок, що виходить за рамки...

- Ні! - перебила його Амія і додала задумливо: - Не варто поспішати!

«Відомство лорда Сівера!» - як цікаво, - її думки змінювали одна одну. - Цією інформацією треба скористатися! Можливо, вийде ближче до нього підібратися!»

Поки вона обмірковувала, як ліпше вчинити, оточуючі з повагою і деяким страхом чекали відповіді.

Нарешті, загадково посміхнувшись, охоронниця почала віддавати розпорядження. У її голові вже визрів підступний план.

- Доповісте лорду Сіверу про подію! - повернулася вона до одного з охоронців. - Але тільки особисто лорду, не передавайте через слуг. Ви ж розумієте, наскільки це важливе питання! Тут замішані дракони, і що менше про це знатимуть - то краще.