103

Слуги вирушили за принцесою, тягнучи її речі, поряд залишився пан Доу.

— Ідіть за мною! — невдоволено пробурчав ельф.

Амія не звернула на його невдоволення уваги. Вона досягла того, що потрібно, решта не мала значення. У палац проникла, а як у ньому затриматись, по ходу вигадає.

Тому в чудовому настрої вона пішла за проводжатим. Всередину пройшли через головний вхід, а далі завернули в ледь помітний бічний коридор.

Ельф вів її якимись манівцями, кружляючи замком. Дівчина вже перестала помічати, коли вони вкотре повернули за кут. Довелося зосередитись і посилено запам'ятовувати дорогу.

“Хто так будує? Хто так будує? — згадала мимоволі відому фразу з улюбленого фільму. — Як би справді не заблукати!»

Закінчення шляху стало повною несподіванкою: відчинивши двері в кінці глухого кута, вони вийшли у внутрішній дворик. Темна одразу відчула, наче її магію хтось зв'язав. Тут стояв захист від чаклунства. Окинувши поглядом майданчик, Амія здогадалася, що в цьому місці проходять тренування для охоронців.

На тренування вже зібралося кілька воїнів, вальяжно розташувавшись хтось на лавах по колу, хтось прямо на піщаному настилі.

Щойно з'явився сірий ельф з новенькою, ситуація змінилася. Відпочиваючі піднялися і вітали того, хто увійшов.

"Начальник охорони!" - Вирішила про себе майор.

— Сьогодні до наших лав прагнуть потрапити кілька особин, надто впевнених у собі, — заявив він з порога.

І глянув з презирством на Амію, явно натякаючи на її персону.

- Давайте швидше закінчимо з цією неприємною справою! — додав, викликавши гидкі смішки серед охоронців.Амія вже збиралася дати урок цим зазнайкам, як він їй коротко кинув:

- Сядь! Я тебе покличу!

Дівчина сіла на лаву. У цей момент відразу ж все почало рухатися.

Виявляється, не тільки вона намагалася потрапити до палацу, а ще кілька претендентів.

Легко можна було здогадатися, за якими критеріями вибиратимуть охоронців. Хто виграє, той і пройшов. Але те, що сталося, здивувало навіть Катю Біюлу.

На арену вийшов здоровань метра під два на зріст, що лише злегка нагадував ельфа, статурою швидше орк.

— Хто переможе пана Гору, — глузливо видав начальник, — той і залишиться в охороні.

Оточуючі, які вже перебували на службі, голосно заржали, визнаючи той факт, що цього громилу навряд чи хтось зможе перемогти.

Як тільки почалися бої, Амія зрозуміла, що передбачення пана Доу було вірним.

Претенденти, як горіхи, сипалися на землю. Варто було громилі дістати їх своїм кулачищем, хоч би якими добрими воїнами вони були, стопудовий кулак валив усіх з першого разу.

Тому черга до майора дійшла досить швидко.

- Прошу! — глузливо скомандував начальник охорони.

Темна піднялася, потяглася і легкою ходою, мало не підстрибуючи, вийшла на арену.

Знову навколо почулися глузливі вигуки. Навіть ті, хто тільки-но програв, потішалися над нею.

Здоров'як передчуваюче посміхнувся.

«Перше правило – не варто недооцінювати супротивника! — подумала Амія, прискіпливо розглядаючи його. - Головне, не потрапити під кувалду! А там буде видно!»

Так як ельф стояв в очікуванні, вона першою почала бій. Ось тут і знадобилися навички карате та дзюдо, здобуті у світі Каті Біюлі.Таких прийомів тут просто не знали.

І якщо на початку бою всі дивилися глузливо, то до середини посмішки зникли з облич. За нею стежили зосереджено та напружено.

Пройшло досить пристойно часу, але що Амія, що здоровань залишалися на ногах.