88

— Звідки ви тут взялися? — питала вона захоплено. - І де ваш третій?

- Молот орків! — відповів Дундун, демонструючи в руках величезну палицю.

- Вдома! - додав Дандан, відповідаючи на друге запитання.

— Сідайте до багаття! - запросила Катерина, швидко пояснивши своїм супутникам і одночасно оркам: - Це мої друзі!

«Друзі» сіли навколо вогнища, причому орки зайняли майже половину всієї території. І почали уважно одне одного розглядати.

— То ви сюди прийшли по артефакт? — переклала слова Дундуна Катя, заводячи невимушену розмову і тим самим розряджаючи обстановку.

- "Молот орків", - знову повторив той, активно киваючи головою.

— Навіщо вам цей молот? — завзято запитала Біюла.

Усі з цікавістю слухали їхню незвичну бесіду. Дивуючись, як легко їхній ватажок розуміє цих страшних і тупих істот. Ніхто не міг навіть припустити, що в минулому майор мала багато розмов зі схожими громилами, яких у її світі називали на інший манер — гопниками. Вони їй не здавалися такими примітивними, у кожного була своя історія. І часом з'ясовувалося, що ці хлопці набагато добріші і душевніші за інших інтелектуалів.

— З темними битися! — гордо відповів Дундун, демонструючи свої величезні кулаки.

- Темними? — перепитала Катя, вона вже не вперше чула про таких.

Дракон напружився, насторожено спостерігаючи за орками. Добре, що гіганти не наділені особливо мізками і нізащо не здогадаються, хто перед ними.

— Хто такі темні? — запитала вона, збентеживши Арвіна.

Він був упевнений, що краще б їй не цікавитись такими речами.

- Зло! — похмуро відповів Дандан

- Ти не знаеш? — надто вже здивувалася Світла.

Вона зло примружилася, вдивляючись у Катерину. Галатиїль тепер точно знала: настане той день, коли вона виведе на чисту воду цю людину. Вона й так довго терпіла цю особу, скрипучи зубами приймала її лідерство. Нічого! Скоро вона поквитається!

- Звідки вона може знати? - Заступилася феєчка. — Ви ж чули, вона жила в такому місці, про яке ми гадки не маємо. Цей світ надто величезний! - Додала з викликом, поставивши на суперечці крапку, а потім ласкаво сказала Каті:

- Я розповім тобі цю історію!

Майор усміхнулася. Смішне дівчисько ця Арфа. Як можна було такій наївній і довірливій істоті обрізати крила?

Вечір підштовхнув до задушевних бесід і довгих одкровень.

— Спочатку, на світанку віків, усі народи та раси жили у мирі, поки темним не надумалося піти війною проти сусідів, — завела свою розповідь фея. — У перші роки війни вони захопили всі людські поселення та міста, зробивши й так не обдарованих нижчими рабами. Тільки цього загарбникам здалося замало. Далі лиходії захопили країни фей, вампірів, та інших менш сильних істот.

Вона перераховувала народи на пальцях, зосереджено хмуривши брівки.

— Навіть орки та світлі ельфи впали під їхнім натиском. За якихось півсотні років темні підкорили майже весь магічний світ, вона змахнула руками, позначаючи великі межі підкорених народів. — Їхня жадібність зростала від перемоги до перемоги, ніхто не міг протистояти чорній магії. Безкарно йдучи землею, вони замахнулися на правителів світу — драконів.