78

Спостерігаючи його дії, майор неусвідомлено любувалася рухами м'язів під сорочкою дракона. Воріт з'їхав трохи убік, відкривши її огляду ключицю.

У цей момент у її мозку немов хтось лампочку запалив. Вона ясно згадала лінію цієї шиї та особливо ключиці.

- Це ти! — вигукнула так голосно, що луна прокотилася лісом.

Арвін застиг здивовано.

Катя різко підскочила до нього, розстебнула на сорочці ще один гудзик, розкрила його настільки, що стали видно і грудні м'язи.

Дракон від несподіванки навіть не чинив опір, приголомшений її діями.

Лише серце по-зрадницькому втекло, та в жар кинуло.

- Точно! — тицьнула майор його кулачком по оголених грудях.— Це з тобою ми переспали в тій таверні!

Вона насупила брови, звинувачуючим поглядом свердлячи дракона.

Прямолінійність її слів вибила того з колії. Ніяк не очікував, що дівчина може ось так відкрито та безцеремонно згадувати подібні події. Тим більше не сподівався, що вона взагалі згадає!

- А... - почав він, не знаючи, що відповісти.

Магія перестала діяти? Як вона могла його впізнати?

— Навіть не намагайся виправдатись! Ці ключиці я добре запам'ятала! В мене взагалі унікальна пам'ять! — погрозливо заявила Катерина, вставши впритул до дракона, мало не наступаючи йому на ноги. - Швидко відповідай, чому я не пам'ятаю твого обличчя?

- Я застосував магію! — не став відмовлятися Арвін, ця дівчина завжди викликала посмішку — називай вона себе хоч Катею, хоч Амією, їй не було рівних у вмінні його радувати. І зараз він ледве стримувався, щоб не розсміятися. — Тієї миті я не хотів, щоб ти запам'ятала…

Катя не дала йому доказати.

— Що означає «застосував магію»? Ти можеш стирати пам'ять? — вона таким рідним жестом доторкнулася до його чола, що  Арвіна перехопило подих.

- Небагато! — відповів той раптом охриплим голосом.

Тільки в цей момент Біюла помітила, що з опонентом щось не так. Він просто-таки пожирав її жадібним поглядом, що повільно перемістився на губи.

Перш ніж вона встигла відреагувати, дракон ніжно торкнувся її потилиці, і дівчина в одну мить згадала і його обличчя, і всі події тієї самої ночі в таверні в найдрібніших подробицях. На неї обрушився такий ураган емоцій, встояти перед яким не було сили.

Арвін ніби цього тільки й чекав, міцно обійняв її і поцілував, вп'явшись у губи, немов стражденний у пустелі, що знайшов джерело води.

Катя відповіла з такою самою пристрастю, зовсім не контролюючи своє тіло. Їх обох закрутив вихор, з якого неможливо вибратися.

Час розчинився, вони забулися одне в одному.

Прокинулися лише в ту мить, коли Грей наполегливо намагався протиснутися між ними. А оскільки розміру пес був немаленького, у нього це добре вийшло. Їх просто нахабно роз'єднали, засунувши кудлату тушку посередині.

Відірвавшись від таких спокусливих губ, Катя ще якийсь час не могла прийти до тями. У вухах стояв незвіданий досі брязкіт, руки трохи тряслися, а дихати було важко.

— Ти що? — майор відступила на кілька кроків.

Вона зовсім не знала, як поводитись у подібних ситуаціях. І не сказати, щоби раніше її не цілували. Просто такого сильного приходу в неї ще не було.Щоб до запаморочення, до дикого серцебиття, до тремтіння в колінах та дикого бажання все продовжити!

Значить, у таверні тоді їй не здалося, то була не випадковість. Цей чоловік діяв на неї немов вогонь на солому — чарівно.

- Я не дозволяла себе цілувати! — видала вона, коли подих трохи відновився.

— Я не питаю дозволу! — відповів дракон, наче кидаючи їй виклик.

Катя пильно подивилася йому у вічі.

«Ось жук! Спочатку здався таким собі милим, а насправді не такий простий! І магія ця ... »

Хоч він і був дуже привабливим, та й її серце відбивало божевільний ритм, товариша майора було не так просто взяти.