77

— Мені, звичайно, ближче «Макарів», але через брак кращого… — все ще спантеличена власними здібностями, міркувала Катя.

Вона зробила паузу, помітивши, що решта уважно слухає.

— Що таке Макарів? - Поспішила запитати феєчка. Цікавість, здається, попереду її народилася.

- Вогнепальна зброя! - Знов нічого не приховуючи, просто відповіла Катя. — У цьому світі я такого не бачила. З ним би, гадаю, нам кішки були не страшні!

- Магічне? — запал у очах Арфи змушував і інших з цікавістю стежити за бесідою.

- Можна і так сказати! — видала майор, зрозумівши, що пояснювати цим істотам, що таке пістолет, вийде надто довго та занудно. Пристрій зброї та принцип дії вона знала на відмінно, але донести до хлопців свої знання навряд чи вдасться. — Якось іншим разом поговоримо про це! Їсти дуже хочеться! Якщо ми не почнемо полювання найближчим часом, я помру з голоду! - перервала вона подальші розпитування.

Катя, Арвін і Світла помандрували добувати їжу, решта взялися за розведення багаття. Ніхто не помітив, як Грей ув'язався за господинею. Усі троє мисливців розійшлися у різні боки.

Майор особливо не сподівалася щось підстрелити, але мисливський азарт і її несподівано охопив. Вона із захопленням прислухалася до навколишнього лісу. Ішла, намагаючись ступати якомога тихіше, вдивляючись у високу траву, де раз у раз хтось шарудів.

Вона не помітила, що слідом за нею зовсім безшумно крадеться Галатиіль. Ельфійка була така зла, що вирішила позбутися ненависної чоловічки раз і назавжди, не подумавши про наслідки.

Світла вибрала вдалий момент, направила зброю прямо в серце дівчині та вистрілила. Її стріла досягла б мети, якби в ту саму мить Грей не збив з ніг Катерину. Він вилетів немов з нізвідки і обрушився на мисливцю, яка нічого не підозрювала.

- Ти що твориш? — намагалася заспокоїти пса Катя, не помітивши стріли, що просвистіла над вухом.— Грей! Ти мені всю дичину налякаєш!

Гала поспішила сховатися, розлютившись ще більше, що її такий ідеальний план пішов прахом.

- Небезпека! — промайнуло у майора в думках. Це вірний друг намагався їй донести дивність своєї поведінки.

- Гарний песик! — зрозуміла майор і погладила того по загривку. — Ти щось помітив?

Вона обережно підвелася і знову прислухалася. На жаль, слух у неї був набагато гірший, ніж у Грея.

Той повернувся у бік, де причаїлася Світла, і погрозливо загарчав.

Галатиїль нічого більше не залишалося, як швидко втекти, поки її не виявила сама чоловічка.

Поки поряд пес, важко буде здійснити задумане.

Грей одразу ж заспокоївся і вмостився Каті на ногу.

— Ось нахабна морда! — усміхнулася вона. — На землю сідай!

Але той лише глянув, скрививши невинні очі, немов уявлення не мав, про що це господиня.

— Нам їжу треба роздобути! - нагадала собі і йому майор. - У мене вже живіт зводить!

- Це піде? — раптом почулося над вухом; Катя підскочила від несподіванки.

Поруч стояв дракон і з найщасливішим виглядом демонстрував пару куріпок.

Грей лише вухами повів, та носом потягнув, навіть не подумавши попередити її про появу ще одного мисливця.

«Цікаво, кого він тоді відчув?». — подивилася вона на кудлатого друга.У драконі він не бачив погрози, а Грею можна було довіряти.

- Здорово! - похвалила Катерина. - Швидко ти впорався!

Арвін повісив убитих птахів на гілку, причепив лука собі за спину, перев'язавши для надійності поясом. І, готовий до нового полювання, зібрався допомагати ватажкові.